Бенетити

БЕНЕТИ́ТИ (Bennettitales)– група викопних деревоподібних голонасін­них рослин мезозойської ери. На­звано за прі­звищем англ. ботаніка Дж. Бен­нет­та. Існували від тріасу до кінця крейдового періоду. Мали просте або роз­галужене, іноді бульбоподібне стебло, вкрите панциром з основ черешків від­палих листків. Крона складалася з великого пірчастого, рідше простого листя. Зовн. ви­глядом нагадували саговники, але різнилися в будові органів роз­множе­н­ня. Б. — єдина група серед голонасін. із дво­статевими стробілами-квітами, які ховалися в пазухах листків. Були поширені майже на всій зем. кулі. Порядок налічує бл. 20-ти родів.

Завантажити статтю