Бен Метір - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бен Метір

БЕН МЕТІ́Р (Beni Matir) – селище біля містечка Аїн Драгам у північно-західній частині Тунісу поблизу арабського кордону. У Б. М. 1947–56 існувала укр. громада, що складалася з поселенців із таборів депортованих в Австрії та Німеччині (Туніс був під протекторатом Франції). Інж.-будівельник С. Тим’як у червні 1947 уклав угоду з франц. фірмою «Кампенон-Бернар» про виїзд укр. фахівців і робітників, які перебували в таборах депортованих, на будову греблі в Тунісі. Для них передбачалося створити окреме приміщення. 1947–48 до Б. М. прибуло 285 українців, серед них жінки і діти. Спочатку укр. групою керувала тех. рада у складі С. Тим’яка (голова), М. Маслова, В. Петрачека і Й. Роніша, а згодом оформилася Укр. громада в Тунісі з управою, що обиралася. Її головами були С. Тим’як, П. Татарчук, І. Федів, П. Гордійчук, А. Пашковський. У Б. М. розвинулося укр. реліг. й культурне життя. 1949 тут перебував укр. катол. священик С. Чехівський, пізніше приїжджали укр. священики з Риму та Франції. Діяли церк. рада, культ.-осв. комісія, чол. і мішаний хори, танц. група, оркестр, драм. гурток, нар. школа й дитсадок (1948 було 50 дітей до 16 р.), Пласт, СУМ, СВУ, жін. секція, кооператив «Взаємна поміч» та допомоговий «Суспільний фонд», який спільно з фірмою утримував укр. лікаря І. Мусійчука та медсестру. Добре зорганізована укр. громада Б. М., крім задоволення влас. потреб, популяризувала укр. культуру та укр. справу серед насел. Тунісу. Греблю на річці Уед-ель-Ліль і штучне озеро для постачання води до Тунісу закінчено 1954. Унаслідок виїзду українців громада в Б. М. припинила існування 1956.

Літ.: Савчак В. Три роки на чорному континенті // Ми і світ. Міттенвальд, 1950. Ч. 5; Гладилович А. Українська громада у Бен Метірі // Укр. діаспора. К.; Чикаґо, 1992. Ч. 1.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2003