Бентов-Кардиналовська Міртала - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бентов-Кардиналовська Міртала

БЕ́НТОВ-КАРДИНАЛО́ВСЬКА Міртала (29. 04. 1929, Харків) – скульпторка, поетеса. Дочка С. Пилипенка та Т. Кардиналовської, сестра А. Гумецької. Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2010). Від 1942 – у Німеччині, два роки працювала в таборі примус. праці; від 1947 – у США, закін. мист. школу Бостон. музею, вчилася в Парижі, у студії О. Цадкіна, та в Нац. школі декор. мист-ва (кл. Кутюр’є), одержала ступ. бакалавра мист-ва в ун-ті Тафти (Массачусетс, США). У творчому доробку – скульптури малих форм, виготовлені з воску й відлиті в бронзі; символічні композиції на базі напівабстракт. люд. фігур, сильно геометризовані під кам’яні статуї в сюрреалістич. просторі («До світла», «Скелі самотності», «Вздовж четвертого виміру», «Метрополіс»), з яких пробивається загадкова таємничість, тверда замкненість і які пробуджують роздуми про люд. існування. Персон. та груп. виставки у США, Канаді та в Україні (1991 – Київ, Львів, Дніпропетровськ, Миколаїв).

Тв.: поет. – Стихи. Мадрид, 1972; Райдужний міст. К., 1992; Mirtala Mandalas. Sedona, 1996; скульптурні – серія «Мандали», зокрема «Еволюція», «Зустріч», «Джерело» (1977–78); портрети – Д. Чижевського (1956), С. Пилипенка (1972), Р. Якобсона (1975), монумент. композиція «Голос волаючого в пустелі» у церкві св. Алана (1982, м. Трой, шт. Мічиґан, США).

Літ.: P. Atwater. Mirtalas Visionary sculptures-Quest. 1995, Autumn.

Б. П. Певний

Стаття оновлена: 2016