БЕ́НТОС (від грец. βένϑοs — глибина) — сукупність організмів, що населяють дно морських та прісноводних водойм. Роз­різняють бактеріобентос, рослин­ний (фітобентос) і тварин­ний (зообентос) Б. За роз­мірами зообентос поділяють на мікро- (менш як 0,1 мм), мезо- (0,1–2 мм) і макробентос (понад 2 мм). До Б. належать водорості та прибережні вищі рослини, бактерії, губки, черви, молюски, личинки комах, ракоподібні й голко­шкірі та ін. Деякі бактерії, одно- та багатоклітин­ні водорості, поліпи й асцидії наростають на гідротех. спорудах та під­водних частинах кораблів. Гідробіол. обро­ста­н­ня завдає значної шкоди, напр., у ка­налах на Пд. України масового роз­витку набув молюск дрейсена (пере­січна чисельність 6–8 тис./м2, біо­маса — 5–6 кг/м2). Б. — осн. критерій біо­геогр. ра­йонува­н­ня дна водойм. В Азовському м. та у прісновод. водо­ймах України Б. за­ймає всю площу дна й пред­ставлений різноманітністю видів. У Чорному м. внаслідок зараже­н­ня глибин. вод сірководнем видовий склад Б. на глибині дуже збіднений. Основу біо­ценозу тут становлять сіркобактерії. Найрізноманітніший за видовим складом та біо­масою (до 5–10 кг/м2) Б. пн.-зх. р-нів шельфу Чорного м., прилеглих до тер. України. Тут поширені числен­ні молюски (мідії, устриці), ракоподібні (бокоплави, креветки, краби), багатощетинкові черви, або поліхети (зокрема нереїс), водорості (ульва, філофора) та ін. Б. — основа кормової бази для дон­них риб. Деякі види Б. використовують як технол. та харч. сировину (водорості, молюски, креветки, краби, риба), а також в аквакультурі.