Бенцаль Микола Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бенцаль Микола Гнатович

БЕНЦА́ЛЬ Микола Гнатович (24. 05. 1891, с. Курівці, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 09. 09. 1938, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – актор, режисер, театральний діяч. Батько Я. Бенцаля-Євшана, чоловік О. Бенцаль-Карп’як. Учень Й. Стадника, Леся Курбаса. Навч. у Львів. школі диригентів хору і гри на скрипці (1907–08). Працював актором у Нар. театрі т-ва «Українська бесіда» у Львові (1910–24, з перервою), в «Тернопільських театральних вечорах» (1915– 17, від квітня 1916 – реж.); дир. Терноп. укр. драм. театру (1918– 19); реж. Нового львів. театру (1919–20), у Театрі Й. Стадника (1926–29); актором і реж. у різних укр. трупах, зокрема І. Когутяка (1923), О. Міткевич (1925), Театрі ім. І. Тобілевича (від 1930), який 1938 у Косові об’єднався з театром «Заграва» В. Блавацького й діяв під назвою Театр ім. І. Котляревського. Б. – багатоплан. актор, однаково майстерно виконував героїчні й комічні ролі.

Ролі: Гриць («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Михайло Гурман («Украдене щастя» І. Франка), Осип («Ревізор» М. Гоголя).

Вистави: «Безталанна» І. Карпенка-Карого (виконував роль Гната), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (обидві – 1916), «Украдене щастя» І. Франка (1917), «Дядя Ваня» А. Чехова (1925), «Лісова пісня» Лесі Українки (1930, виконував роль Лукаша), «Бравий вояка Швейк» за Я. Гашеком (1931); уперше: «Дівчина з Маслосоюзу» (1935), «Пригода в Черчі» (1938) Я. Барнича.

Літ.: Бенцаль М. У в’язниці і на сцені: спогади про 1915–1916 // Тернопіль. 1922. № 2; Кривицька Л. Бенцаль // Повість про моє життя. К., 1965; Рудницький М. І. Микола Бенцаль // В наймах у Мельпомени. К., 1968; Медведик П. Тернопільські театральні вечори // Наук. зап. Терноп. краєзнав. музею. Т., 1993; Затварська Р. Корифеї галицьких театрів. Коломия, 1997.

П. К. Медведик

Стаття оновлена: 2003