Бен-Цві Іцхак

БЕН-ЦВІ Іцхак (; справж. — Шімшелевич Іцхак, ; 24. 11. 1884, Полтава — 23. 04. 1963, Єрусалим) — єврейський політичний діяч. Президент Ізраїлю (1952–63). Один із засн. у Росії євр. с.-д. партії Поалей Ціон (Працівники Сіону — громад.-політ. рух, що по­єд­нував політ. сіонізм із соціаліст. ідеологією), спів­працював із Б. Бороховим над створе­н­ням її про­грами (1905). Пере­їхавши до Палестини, брав участь у створен­ні організації захисту євр. с.-г. колоній «Га-Шомер» («Страж», 1908). 1909 заснував у Єрусалимі першу Євр. вищу школу. 1915 ви­їхав до США, де разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував сіоніст. молодіжну організацію «Ге-Халуц» («Піонер») та Євр. легіон для боротьби проти турків і німців у Палестині під час 1-ї світової війни. 1918 повернувся до Палестини, де вві­йшов до складу секретаріату створ. 1920 за його участі Гі­стадруту (Всезаг. федерація працівників). 1929 Б.-Ц. разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував партію Мапай (Робітнича партія), що стала пров. політ. силою в країні. 1931 очолив Євр. нац. раду, яка пред­ставляла 90 % євр. общини під час британ. домінува­н­ня в Палестині. 1948 після проголоше­н­ня незалежності Ізраїлю Б.-Ц. обраний до кнесету (парламенту). Того ж року він заснував і очолював до 1960 Ін­ститут дослідж. євр. общин Серед. Сходу (нині Ін­ститут Бен-Цві, філіал Євр. університету в Єрусалимі). Наукові праці Б.-Ц. присвячені гол. чином сх. євр. общинам та різним євр. сектам (самаритяни, караїми, саб­батіанці). Автор праць з історії євреїв «» («Роз­сіяні [народи] Ізраїлю», Тель-Авів, 1953; англ. перекл. «The Exiled and the Redeemed» — «Засла­н­ня та поверне­н­ня», Лондон, 1958; Філадельфія, 1962); («Палестина та її єврейське населе­н­ня під час Османської влади», Єрусалим, 1955).

Завантажити статтю