Берві-Флеровський Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берві-Флеровський Василь Васильович

БЕ́РВІ-ФЛЕРО́ВСЬКИЙ Василь Васильович (справж. – Вільгельм Вільгельмович, псевд.– Флеровский Н.; 28. 04(10. 05). 1829, м. Рязань, нині РФ – 04. 10. 1918, м. Юзівка, нині Донецьк) – публіцист, економіст. Батько Ф. Берві. Закін. юрид. ф-т Казан. ун-ту (1849). Прихильник народниц. руху. 1849–61 працював у Мін-ві юстиції в С.-Петербурзі. 1862–87 Б.-Ф. неодноразово заарештовували. Відбував заслання в Астрахані, Сибіру, Архангел. губ. 1896 – співроб. земства у Костромі. 1897–1918 жив у Юзівці, працював у бухгалтерії металург. з-ду і займався літ. діяльністю. Тут написано твори «Критика основных идей естествознания» (1904) та «Краткая автобиография» // «Русская мысль», 1905, № 5. Б.-Ф. сформулював принципи «рев. етики» як «релігії рівності». Виступав за демократію та самоуправління як основу розвитку сусп-ва, що забезпечує рівність усіх громадян і створює сприятливі умови для розвитку особистості. Написав понад 50 робіт із соц.-політ., філос., екон. питань, кілька белетристич. творів – повість «Забытая история», роман «На жизнь и смерть. Изображение идеалистов» (С.-Петербург, 1907), низку мемуар. і критич. робіт. Найвизначніший його твір – «Положение рабочего класса в России» (С.-Петербург, 1869; 1872). Деякі твори, які Б.-Ф. не зміг опублікувати в Росії через цензурні переслідування, вийшли друком у Лондоні та Женеві.

Літ.: Аптекман О. В. Василий Васильевич Берви-Флеровский. Ленинград, 1925; Подоров Г. М. Экономические воззрения В. В. Берви-Флеровского. Москва, 1952.

О. Я. Привалова

Стаття оновлена: 2003