Бергер Еммануїл Наумович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бергер Еммануїл Наумович

БЕ́РГЕР Еммануїл Наумович (02(15). 01. 1910, Київ – 07. 11. 1999, Тернопіль) – лікар. Д-р мед. н. (1962), проф. (1966). Закін. Київ. мед. ін-т (1935). Працював в Укр. ін-ті експерим. медицини (1937– 41): н. с., ст. н. с.; у Харків. мед. ін-ті (1941–57): асист., доц.; у Терноп. мед. ін-ті: 1957–59 – в. о. зав. каф., 1959–75 – зав. каф. патолог. фізіології. Наук. дослідж. у галузі патофізіології нерв.-гуморал. регуляції функцій організму.

Пр.: О роли некоторых гуморальных факторов в деятельности нервной системы. Ростов-на-Дону, 1962; Ретикуло-эндотелиальная система и холинэстераза сыворотки крови // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1965. Т. 60, № 7; О роли некоторых гуморальных факторов в патогенезе нейрогенных трофических язв // Патолог. физиология и эксперим. терапия. 1972. № 4 (співавт.); «Физиологические асимметрии» и их роль в патологии человека // Там само. 1978. № 3; Нейрогуморальные механизмы нарушений тканевой трофики. К., 1980.

В. В. Файфура

Стаття оновлена: 2003