Бердаль Іван Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бердаль Іван Григорович

БЕ́РДАЛЬ Іван Григорович (15. 03. 1928, с. Вілька Сяноцького пов., нині Польща – 20. 05. 1986, м. Трускавець Львів. обл.) – майстер різьби на дереві. Син Григорія, батько Юрія Бердалів. Різьбити навч. від батька. Першими його виробами були орли, лисиці, сарни, зайці, олені. 1945 виселений в Україну. Певний час жив у с. Гутисько побл. м. Бережани, згодом переїхав до Трускавця. Учасник виставок від 1957. Непересічний талант митця розкрився у створенні скульптури малих форм, зокрема: «Підпільна рада на Лемківщині», «Карпатська садиба», «Лісоруби» (усі – 1960), «Ранок у лемківській хаті», «Збір металобрухту» (обидві – 1968), «Сарни» (1980). За мотивами лемківської нар. казки створив скульптурну групу «Гномики».

Тв.: «Лані» (1955), «Гуцульський пейзаж» (1959), «Хазяйство минулого» (1960), «Т. Шевченко серед казахів» (1961), «У наймах» (1964).

І. Д. Красовський

Стаття оновлена: 2003