Бердянська затока - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бердянська затока

БЕРДЯ́НСЬКА ЗАТО́КА – затока на півночі Азовського моря, між Обитічною та Бердянською косами. Шир. бл. 60 км, глиб. 5–8 м. Береги глиняні, подекуди з пісковику, переважно урвисті (вис. 30–40 м), розчленов. ярами та балками. Для узбережжя характерні зсуви, внаслідок чого берегова лінія постійно змінюється. Дно сх. частини Б. з. вкрите товстим шаром мулу та черепашки, зх. – переважно піском та черепашкою. Т-ра води влітку від +22 до +30 °С, взимку від +4 до –0,3 °С. Взимку замерзає (в окремих місцях утворюється льодовий покрив до 1 м товщиною). Влітку у воді за високої т-ри розмножуються шкідливі синьо-зелені водорості – море «цвіте». На сх. березі затоки розташ. пром.-курортне м. Бердянськ – великий порт на Азовському морі. За 30 км на Зх. від Бердянська знаходиться м. Приморськ з розвиненим курортно-рекреац. комплексом.

Літ.: М’ягченко О. П. Екологія Північного Приазов’я. З., 1999.

О. П. М’ягченко

Стаття оновлена: 2003