Розмір шрифту

A

Бердянський державний педагогічний університет

БЕРДЯ́НСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т  — вищий навчальний заклад. Засн. 1932 на базі чол. гімназії як Інститут соц. виховання (соц.-екон., агробіол., техніко-матем. та дошкіл. виховання факультети). 1933 реорганіз. у Пед. інститут, при якому 1934 відкрився Учител. інститут з істор., природничо-геогр., фіз.-мат. та мовно-літ. ф-тами (дворічний термін навч.). 1935 Пед. інститут припинив своє існування, функціонував лише Учител. інститут. 1935–39 діяло вечірнє, а від 1936 — заочне відділ. з 3-річ. терміном навчання. У довоєнні роки денне відділ. ВНЗу випустило 1586, a заочне — 1200 вчителів. 1939 Інституту присвоєно ім’я льотчиці П. Осипенко, яка народилася й виросла на Бердянщині. Від 1953 — Бердян. держ. пед. інститут ім. П. Осипенко. У 1958–2002 в Інституті навчалося 14 300 студентів, серед них 6573 — на стаціонарі. Від 2002 — сучасна назва. Ректор В. Крижко (від 2001). Нині в Університеті функціонують 6 факультетів (фіз.-мат., філол., підготовки вчителів початк. класів, соц.-гуманітар., індустр.-екон., дошкіл.), що готують фахівців за 16-ма спеціальностями та 21-ю спеціалізацією, а також Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації. Є магістратура, аспірантура. Університет має 5 навч. корпусів, 2 гуртожитки, їдальню, 2 спортзали, спорт.-оздоров. табір на березі Азовського м. Діє комп’ютер. центр. Кількість викл. з наук. ступенями і ученими званнями складає 41 % від усього професор.-викладацького складу. Співпрацює з Центр.-європ. університетом (Будапешт), Технол. університетом (Відень), Тракій. та Великотирнов. лінгвіст. університетами (Болгарія), Жешув. університетом (Польща). В Університеті діють 5 самодіял. студент. колективів, які отримали звання народних: хорові капели, оркестри нар. інструментів, симфонічні та духові. Серед випускників — відомі громад., політ. та культурні діячі України. Університет закін. письменниця В. Єніна; відомі спортсмени P. Севастєєв, С. Амелькін, В. Папазов, В. Карпик, Я. Петренко, Р. Ворошилін, Є. Яримбаш та ін. Неоднораз. чемпіонами України ставали чол. та жін. команди Університету з гандболу; баскетбол. жін. команда «Чайка», в якій підготовлено 12 м. сп., виборола бронз. нагороди на чемпіонаті світу в Туреччині (1995), завойовувала срібні та бронзові медалі чемпіонатів України. Школу східних єдиноборств в Університеті представляє К. Винниченко, дворазова бронзова призерка чемпіонату України й дворазова призерка міжнародного турніру «Кубок дракона». Університет видає зб. наук. праць «Вісник Університету» та міжвузівський «Актуальні проблеми слов’янської філології».

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Заклади освіти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
39204
Вплив статті на популяризацію знань:
130
Бібліографічний опис:

Бердянський державний педагогічний університет / В. А. Зарва // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-39204.

Berdianskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet / V. A. Zarva // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-39204.

Завантажити бібліографічний опис

Інформатики і штучного інтелекту Державний університет
Заклади освіти  |  Том 11  |  2011
І. В. Качур
Інформаційно-комунікаційних технологій Державний університет
Заклади освіти  |  Том 11  |  2023
А. І. Байраківський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору