Бердянські озера - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бердянські озера

БЕРДЯ́НСЬКІ ОЗЕ́РА – група озер (23) лиманного походження, що лежать уздовж узбережжя Азовського моря, на схід від Бердянська. Від Солодкого лиману (затоплене морем гирло р. Берда) простягаються на відстань 8 км у пд. напрямі до Бердянської коси. Б. о. утворюють 2 групи: північні опріснені та південні солоні. Пн. озера характеризуються різноманіттям флори та фауни. Найбільші з них: Солодке, Кругле, Краснопере, Мазанкове (солоність води від 4 до 15 г/л). У серед. 70-х рр. 20 ст. штуч. каналами були об’єднані в єдину систему. Використовуються для риборозведення. Береги поросли очеретом, рогозом вузьколистим, кугою озерною. Серед пд. озер найбільші – Довге, Середнє, Красне (солоність від 90 до 130 г/л). Їх використовують як джерело лікувал. мулів (пелоїдів). Береги пологі, без рослинності. Інші невеликі озера розташ. у центр. частині Бердянської коси. Всі озера є місцем гніздування різноманіт. водоплавних птахів.

Літ.: М’ягченко О. П. Екологія Північного Приазов’я. З., 1999.

О. П. М’ягченко

Стаття оновлена: 2003