Костарів Леонід — Енциклопедія Сучасної України

Костарів Леонід

КО́СТАРІВ Леонід (псевд. – Меленець; 06. 02. 1888, С.-Пе­тербург – 27. 06. 1973, Прага) – політичний діяч. До 1912 навч. у С.-Пе­тер­бур. політех. ін-ті. Служив у рос. флоті, від 1919 – у Армії УНР. Інтернов. на тер. Польщі. Закін. Укр. госп. академію у Подєбрадах (Чехо-Словаччина, 1928). Від­тоді – чл. ЦК Ліги укр. націоналі­стів. Учасник 2-ї конф. укр. націоналістів у Празі (1928). На 1-му конгресі укр. націоналістів (1929) – голова організац. комісії. Виголосив реферати «Проми­слова політика України», «Проб­лема морської оборони України» та ін. Обраний чл. Проводу укр. на­ціо­налістів. 1933 Надзвич. су­дом ОУН виключений з орг-ції за спів­працю зі спецслужбами СРСР. Згодом став агентом НКВС у Празі.

Літ.: Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
М. Р. Посівнич . Костарів Леонід // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3923 (дата звернення: 02.03.2021).