Бережненко Сергій Лукич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бережненко Сергій Лукич

БЕРЕЖНЕ́НКО Сергій Лукич (24. 04. 1954, м. Миргород Полтав. обл.) – художник-кераміст. Чоловік Л. Бережненко. Чл. НСХУ (1993). Ґран-Прі 1-го Нац. симпозіуму з гончарства в Опішні (2000, Зіньків. р-н Полтав. обл.). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1978; викл. М. Гладкий, З. Флінта, К. Звіринський). Відтоді працював на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України, нині – у Запоріз. обл. орг-ції НСХУ. Виконує худож.-монум. роботи – мозаїчні панно, керамічні рельєфи, розписи. Працює в жанрі компакт. пластики, використовує техніку розпису, а також елементи живопису, графіки, шовкографії. Проектує й декорує інтер’єри. Від 1985 – учасник обл., регіон., респ. та всеукр. виставок, симпозіумів і пленерів. Твори зберігаються у Нац. музеї-заповіднику в Опішні.

Тв.: «Гротеск», «Сафарі», «Ландшафт» (усі – 1987), «Відлига» (1988), «Пульсація ночі» (1990), «Атлантида», «Зимовий мотив» (обидва – 1991), «Тиха вода» (1995), «На тонкому льоду» (1998), «Вежі» (1999), «Сонет» (2000).

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2003