Бережной Анатолій Семенович
Визначення і загальна характеристика
БЕРЕЖНО́Й Анатолій Семенович (19. 09 (02. 10). 1910, с. Остап’є Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. — 15. 12. 1996, Харків) — хімік-технолог. Батько Ю. Бережного. Доктор технічних наук (1947), професор (1947), академік НАНУ (1979). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1932). Відтоді працював в Укр. НДІ вогнетривів (Харків): асист., н. с. (від 1936), зав. магнезіал. лаб. (1938–41), кер. лаб. (1944–48), заст. дир. з наукової роботи (1948– 55), дир. (1955–66). У 1941–44 — на заводі «Магнезит» (Урал). Працював завідувач відділу експерим. мінералогії Інституту геол. наук АН УРСР (Київ, 1966–69), Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (Київ, 1969–70); зав. лаб. фіз. хімії Харків. фіз.-тех. інституту (1970– 75); завідувач кафедри (1975–84), професор кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей (1984–96) Харків. політех. інституту. Наук. діяльність у галузі фізико-хімії силікатів та вогнетривких матеріалів, геохімії, металургії. Довів можливу кількість сполучених і взаєм. реакцій в оксид. системах залежно від кількості компонентів; установив кореляц. формулу, що визначає кількість можливих елементар. політопів у багатокомпонент. системах, та формулу, згідно з якою можна розрахувати температуру плавлення оксид. і силікат. систем; розробив методи використання ЕОМ для інтерпретації фазових діаграм багатокомпонент. оксид. систем, технол. процеси отримання керам. виробів спец. призначення для потреб нової техніки. Розробив фіз.-хім. основи технології форстеритових, периклазових, шпінел., цирконових, вапняних і вуглецевих вогнетривів, виробництво яких упроваджене в пром-сть. У субсолідусній галузі детально вивчив будову низки багатокомпонент. систем, дослідив кінетичні та температурні залежності зміни властивостей вогнетривів під час спікання та експлуатації високовогнетрив. виробів у різних газ. середовищах, вивчив механізми руйнування вогнетривів у пром. умовах їх застосування. Осн. праці стосуються фіз.-хім. досліджень силікатів і високотемператур. оксидів, вивчення реакцій у твердій фазі тугоплавких матеріалів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Реакции в твердых фазах. Москва, 1949 (співавтор); Про реакцію окису хрому з форстеритом у твердій фазі // Доп. АН УРСР. 1950. № 5 (співавтор); Технология керамики и огнеупоров: Учеб. Москва, 1950; 1955; 1962 (співавтор); Кремний и его бинарные системы. К., 1958; До термодинамічної характеристики двоокису цирконію, цирконату, титанатів алюмінію і магнію // Доп. АН УРСР. 1962. № 1; Многокомпонентные системы окислов. К., 1970; Многокомпонентные щелочные оксидные системы. К., 1988; Физико-химические системы тугоплавких неметаллических и силикатных материалов: Учеб. К., 1992 (співавтор).