Березовський Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Березовський Олександр Іванович

БЕРЕЗО́ВСЬКИЙ Олександр Іванович (01. 12. 1867, Чернігівщина – 15. 10. 1940, Берлін) – військовик. Учасник 1-ї світ. війни. Георгіїв. кавалер (1914). Закін. Петров.-Полтав. кадет. корпус, Михайлів. артилерій. уч-ще (1889), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1896). Служив у штабах Київ., Вілен., Казан. військ. округів. Під час 1-ї світ. війни – ком-р піхотного Модлин. полку, нач. штабу 10-го армій. корпусу (1915), генерал-лейтенант, командувач 3-ї гренадер. дивізії (1916), ком-р 31-го армій. корпусу (кін. 1917). Нагородж. Георгіїв. зброєю (1916). Наприкінці 1917 зарах. урядом до Генштабу Армії УНР, генерал-поручник, від березня 1918 – нач. відділу закордон. зв’язку 2-го генерал-квартирмейстерства. За Гетьманату – ком-р 6-го Полтав. армій. корпусу, від липня 1918 – 3-го Одеського. Після перемоги Директорії у жовтні 1918 відбув до Криму, був генералом для доручень при штабі П. Врангеля. Восени 1920 виїхав до Берліна, де очолював Т-во рос. офіцерів Генштабу, від 1938 – нач. 3-го відділу, заст. нач. Об’єдн. рос. військ. союзів у Німеччині.

Літ.: Список Генерального штаба по состоянию на 1 июня 1914. С.-Петербург, 1914; Армия и Флот: Воен. справоч. Париж, 1928; Україна в минулому. К.; Л., 1995. Вип. 7; Рутыч Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России. Москва, 1997.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2003