Березюк-Волошин Ростислав Петрович

Визначення і загальна характеристика

БЕРЕЗЮ́К-ВОЛО́ШИН Ростислав Петрович (псевд. та крипт.: А. С., Борисенко, Павленко, Горбенко, Левченко; 1911, с. Озеряни, нині Дубнів. р-ну Рівнен. обл. — 27. 08. 1944, с. Нижні Гаї Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — політичний і військовий діяч, публіцист. Закін. Рівнен. укр. г-зію, навч. у Львів. університеті. Організатор нац.-визв. руху, один із засн. ОУН на Волині. 1933–34 — голова Союзу укр. студент. організацій під Польщею. Спільно з Р. Шухевичем і Й. Позичанюком від весни 1943 очолював УПА як командир Запілля. 1943 обраний чл. бюро Проводу ОУН, головою Конф. поневол. народів Сх. Європи й Азії і Великого Збору Укр. Гол. Визв. Ради (УГВР). Член УГВР та її Ген. секретаріату. Вів дипломат. переговори з представниками угор. армії, внаслідок чого зроблено крок до розуміння для спіл. протинацист. боротьби. 10–16 липня 1944 — голова Великого Збору УГВР, секретар внутр. справ. В’язень польс., рос. та нім. тюрем і концтаборів (зокрема перебував у Березі Картузькій). Зі студент. років співпрацював у редколегіях період. видань («Студентський шлях», «Студентський вісник», «Український голос», «Наш клич», «Вісті», «Бюлетень Краєвого Проводу ОУН–ЗУЗ», «Ідея і чин» тощо). Загинув у бою з військами НКВС.

Завантажити статтю