Береславський Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Береславський Микола Олександрович

БЕРЕСЛА́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (18. 05. 1924, с. Новоспасівка, нині Осипенко Бердян. р-ну Запоріз. обл.) – учасник національно-демократичного руху 60–70-х рр. Під час 2-ї світ. війни Б. вивезли до Німеччини, звідки двічі втікав. 1943–45 навч. в Укр. госп. академії у Чехо-Словаччині, 1945–47 – у рад. армії. 1949–53 навч. у Бердян. і Сталін. (нині Донецьк) пед. ін-тах. У 60-х рр. розповсюджував інформацію про мас. арешти й переслідування укр. інтелігенції, писав до вищих урядових інстанцій, протестуючи проти порушень законів і прав людини. 10 лютого 1969 Б. вирішив провести біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві акцію самоспалення на знак протесту проти русифікації. Одягнувши на себе транспаранти «Боріться за законні права української мови!», «Волю діячам української культури!», Б. почав виголошувати промову, але його схопили й відвезли до КДБ. 30 травня 1969 Б. засудж. до 2,5 р. позбавлення волі у таборах суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії. Звільн. 1971. За кордоном опубл. праці «Хто винен?», «Куди йдемо?», «Мовні проблеми треба вирішувати справедливо», «Хто і як установлював радянську владу в Україні» та ін. Нині пенсіонер, мешкає у Дніпропетровську.

Літ.: Український правозахисний рух: Док. і мат. Укр. Гельсин. групи. Балтимор; Торонто, 1978; Алексеева Л. История инакомыслия в СССР. Вильнюс; Москва, 1992.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2003