Берестечко - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берестечко

БЕРЕСТЕ́ЧКО – місто Горохівського району Волинської області. Знаходиться у пд. частині області, у верхів’ї р. Стир (бас. Дніпра), за 25 км від залізнич. ст. Горохів. Пл. 2,0 км2. Насел. 1904 особи (2001, складає 90,7 % до 1989). Конкретна дата заснування міста невідома, припускають, що після 1240. Під назвою с. Берестечки згадується 1445. У 16–18 ст. Б. – під владою феодал. Польщі, торг. центр Волині. 1547 надано Маґдебур. право. 18–30 червня 1651 побл. Б. відбулася Берестец. битва між укр. військом на чолі з Б. Хмельницьким і польс. військом під проводом Яна ІІ Казимира, що закінчилася поразкою козаків. Після епідемії чуми на Волині наприкінці 18 ст. в Б. вижило всього 5 мешканців. 1795 за 3-м поділом Польщі Б. в складі Зх. Волині приєднано до Росії. За переписом 1897 у Б. нараховувалося 4953 жит., зокрема 2251 єврей. На поч. 1-ї світ. війни 26– 27 липня 1914 під Б. зазнала поразки австр. кавалерія. У лютому 1918 місто захоплене військами Троїстого союзу, навесні 1919 – військами Польщі. Під час польс.-рад. війни влітку 1920 в Б. був штаб рад. 1-ї Кінної армії під командуванням С. Будьонного, у серпні того ж року знову захоплене поляками. За Ризьким мирним договором 1921 Б. у складі Зх. України відійшло до Польщі. 1938 насел. Б. становило 6,7 тис. осіб. Від 1939 – у складі УРСР. 1940–59 – райцентр. Від 23 червня 1941 до 3 квітня 1944 було окуповане німцями. 1943 фашисти розстріляли у місті 3 тис. євреїв, які жили у ґетто. Заг. кількість жертв у Б. становить бл. 4 тис. осіб. Зі звільненням Волині почалися сутички частин ОУН і рад. армії, у Б. діяв райвідділ НКВС, де допитували полонених, а вбитих виставляли на опізнання, потім закопували на березі р. Стир (1991 знайдені останки 39 осіб з 70-ти ймовірних; перепоховано у 2-х брат. могилах). Перевищення відносних висот у межах міста становить 10 м. У Б. працюють філіали з-дів: Горохів. плодоконсервного, буд. матеріалів, первинної переробки вина; хлібокомбінат. Є заг.-осв. шк., зоотехнікум, ПТУ, 3 лікув. заклади (зокрема психоневрол. будинок-інтернат). Діє Будинок культури, 2 б-ки, історико-краєзнав. музей. Є припущення, що восени 1846 Б. відвідав Т. Шевченко, коли за завданням Київ. археогр. комісії їздив замальовувати істор. та архіт. пам’ятки Волині й Поділля. 1917 у Б. створ. філію «Просвіти», 1923 – КПЗУ, згодом – осередок Сельробу. У місті – пам’ятки арх-ри: Троїцький костел (1711–65) і його дзвіниця (18 ст.), Палац Платерів (1802), Троїцька церква (1910), келії Тринітарського монастиря (1911); Держ. істор.-мемор. музей-заповідник «Поле Берестецької битви» (1910–14, арх. В. Максимов), Георгіїв. церква в стилі укр. бароко на честь козаків, які полягли в Берестец. битві; поряд – дерев’яна церква, збудована 1650 в с. Острів, а згодом перенесена до Б. Є пам’ятники Б. Хмельницькому, Т. Шевченку. Серед видатних уродженців Б. – акад. М. Павловський, політ. діячка К. Ващук, поетеса Є. Лещук.

Літ.: Крамар Є. С. Про подорож Шевченка по Волині // РЛ. 1975. № 3; Історична перлина Волині: Берестечко 1445–1995. Лц., 1995; Чучман Л. П. Берестечко: Істор.-краєзнав. нарис. Лц., 1997.

Л. А. Сікорська

Стаття оновлена: 2003