Берилов Микола Титович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берилов Микола Титович

БЕРИ́ЛОВ Микола Титович (28. 04. 1921, с. Желяєвка, нині Могилів. обл., Білорусь – 18. 03. 1996, м. Маріуполь Донец. обл.) – поет. Чл. СПУ. Учасник 2-ї світ. війни. Мав урядові нагороди. Закін. Всесоюз. заоч. політех. ін-т (1951), відтоді працював на з-ді «Азовсталь»: нач. сталеплавильної лаб. Автор 10-ти поет. збірок і книги-нарису в прозі «Павел Власов» про азовсталівського ливарника, віршів і поем, присвяч. «Азовсталі» й азовсталівцям, подіям війни, лірич. віршів і поем. Писав рос. мовою.

Тв.: Мое Приазовье; На линии огня; Соловьи и море; Гроздья ветров; Мой берег; Два прибоя; Стропы памяти; Штормовые облака; Полюс жизни.

В. С. Кленін

Стаття оновлена: 2003