Берислав — Енциклопедія Сучасної України

Берислав

БЕРИСЛА́В – місто Херсонської області, райцентр. Знаходиться за 75 км від обл. центру та за 12 км від залізнич. ст. Козацька. Пл. 32,12 км2. Насел. 15 455 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989), понад 90 % – українців, 7–8 % – росіян, проживають також євреї, молдавани, шведи та ін. Тер. сучас. Б. була заселена ще від давніх часів. Засн. на поч. 15 ст. як литов. фортеця під назвою «Вітовтова митниця». В серед. 15 ст. захоплена крим. татарами, наприкінці 16 ст. – турками. Тут була збудована турец. фортеця Кизикермен («Дівоча фортеця») – форпост для нападів на пд.-укр. землі та для оборони своїх володінь від запороз. козаків. Після рос.-турец. війни (1768–74) Кизикермен приєднано до Росії. Від 1784 – сучасна назва. Наприкінці 18 ст. в ньому мешкали держ. селяни, переселенці з Полтав. та Черніг. губ. Статус міста – від 1938. Серед підпр-в – ВАТи: «Бериславський машинобудівний завод», з-ди – буд. матеріалів, сироробний, консервний. У місті – мед. та пед. уч-ща, 4 заг.-осв., муз. та спорт. школи; рай. лікарня, поліклініки для дорослих і дітей; Будинок культури, 2 б-ки, Бериславський історичний музей. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, євангел. християн-баптистів, п’ятдесятників. Серед архіт. пам’яток – Свято-Введенська церква (козацька дерев’яна церква 18 ст., нині діє). Встановлено пам’ятний знак Козац. слави, на військ. кладовищі – капличка на честь похов. тут воїнів – захисників Севастополя під час Крим. війни 1853–56. Пам’ятник археології (на пд.-зх. околиці міста) – поселення й могильник поч. н. е.

Статтю оновлено: 2003
Цитувати статтю
А. М. Тищенко . Берислав // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39416 (дата звернення: 06.03.2021).