Бериславський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бериславський район

БЕРИСЛА́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у західній частині Херсонської області. Утвор. 1923. Пл. 1,7 тис. км2. Насел. 55 915 осіб (2001, складає 91,1% до 1989), з яких понад 90 % – українців, 7–8 % – росіян, мешкають також євреї, молдавани, шведи та ін. У складі р-ну – м. Берислав (райцентр), смт Козацьке та 47 сільс. насел. пунктів. Переселення шведів з о-ва Даго в Новоросійський край здійснив 1781–82 Г. Потьомкін, який доручив полковнику І. Синельникову супроводити 935 швед. селян на відведені їм землі на правому березі Дніпра вище м. Кизикермен (від 1784 – Берислав). Ця колонія дістала назву Старо-Шведської. Бериславщина належала до р-нів, найбільш уражених голодом 1921–22 і голодомором 1932–33. Знаходиться у межах Причорномор. низовини. Зі Сх. і Пд. Сх. тер. р-ну омивають Кахов. водосховище і Дніпро. Є поклади черепашника та глин. Ґрунти переважно чорноземні. Найбільші пром. підпр-ва – у Бериславі. Спеціалізація с. госп-ва – вирощування зернових і тех. культур, виноградарство, садівництво та молочно-м’ясне тваринництво. Пл. с-г. угідь 135 тис. га, зокрема ріллі – 120 тис. га. Наприкінці 1999 було 24 с.-г. підпр-ва, з них 15 КСП, 5 радгоспів, 3 ВАТи, колективне орендно-приватне підпр-во, агрофірма «Прогрес», 205 фермер. госп-в, за якими закріплено 6,5 тис. га ріллі. У р-ні – 41 заг.-осв. школа, мед. та пед. уч-ща, Червономаяцьке ПТУ. Діють рай. та 5 сільс. лікарень, рай. поліклініки для дорослих і дітей, 5 амбулаторій, 31 фельдшер.-акушер. пункт; 36 Будинків культури і клубів, 32 б-ки, 2 муз. школи, ДЮСШ. У р-ні – Бериславський історичний музей, 7 музеїв у складі підпр-в. Діє 21 церковна громада різних конфесій. Пам’ятки арх-ри: Свято-Введенська церква (18 ст., Берислав), залишки культових споруд Григорівсько-Бізюкового монастиря (с. Червоний Маяк). У с. Милове народився письменник Я. Баш. Встановлено пам’ятні знаки Козацької слави в Бериславі, с. Тягинка та с. Республіканець на місці колиш. Кам’янської Січі.

Літ.: Гейк С. О. Нариси з історії Бериславщини. Вип. 1–3. Хн., 1999–2001.

А. М. Тищенко

Стаття оновлена: 2003