БЕРІ́ЗКА Галина (справж. — Бровченко Галина Спиридонівна; 17. 09. 1920, с. Могильне Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. — 14. 09. 2007, там само) — письмен­ниця. Член НСПУ (1999). Премія ім. В. Марченка НСПУ (1998). Закін. Одес. університет (1946). Пере­бувала у ґестапів. вʼязниці (1943– 44) і таборах ГУЛАГу (1946–58; м. Норильськ, РФ); тоді ж знищено більшу частину твор. доробку Б. Реабіліт. Учителювала в рідному селі (1960–76). Друкувалася від 1958, зокрема у збірниках «Поезія» (1989), «З облоги ночі» (1993), «Боян» (1996; усі — Київ). Авторка збірок «Недоспалені листи» у кн. «Час камі­н­ня збирати» (К., 1997) та «Ви­бране» (Словʼянськ, 2002), книги прози «Сакраменто» (К., 2003). У своїх творах оповід­ала про трагедії, пере­житі укр. народом, свідком яких була з ран­нього дитинства. Творчість Б. позитивно оцінили М. Рильський, Т. Масенко, О. Гончар, В. Малик, О. Лупій та ін.