Берізка Галина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берізка Галина

БЕРІ́ЗКА Галина (справж. – Бровченко Галина Спиридонівна; 17. 09. 1920, с. Могильне Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл.) – письменниця. Чл. НСПУ (1999). Премія ім. В. Марченка НСПУ (1998). Закін. Одес. ун-т (1946). Перебувала у ґестапів. в’язниці (1943– 44) і таборах ГУЛАГу (1946–58; м. Норильськ, РФ); тоді ж знищено більшу частину твор. доробку Б. Реабіліт. Учителювала в рідному селі (1960–76). Друкувалася від 1958, зокрема у збірниках «Поезія» (1989), «З облоги ночі» (1993), «Боян» (1996; усі – Київ). Авторка збірок «Недоспалені листи» у кн. «Час каміння збирати» (К., 1997) та «Вибране» (Слов’янськ, 2002), книги прози «Сакраменто» (К., 2003). У своїх творах оповідає про трагедії, пережиті укр. народом, свідком яких була з раннього дитинства. Творчість Б. позитивно оцінили М. Рильський, Т. Масенко, О. Гончар, В. Малик, О. Лупій та ін.

В. Р. Коломієць

Стаття оновлена: 2003