БЕ́РКУТ Леонід Микола­йович (02(14). 06. 1879, Київ — 12. 02. 1940, там само) — історик, історіо­граф. Доктор історії європ. культури (1928). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1901), був професор. стипендіатом при цьму Університеті (1901– 05). У 1907–09 пере­бував у наук. від­ряджен­ні у Німеч­чині та Франції, де студіював зх.-європ. середньовічну історію та право, палео­графію. 1909–15 — доцент, 1915–17 — проф. Варшав. університету, одночасно 1910–17 — викладач на Вищих жін. курсах у Варшаві. 1913 брав участь у 3-му Між­нар. істор. кон­гресі у Лондоні. Проф. Донського університету (1917–22) та Вищих жін. курсів у Ростові-на-Дону (1917–20); від 1922 — проф., декан факультету професій. освіти Київ. ІНО, згодом Київ. університету. Досліджував зх.-європ. середньовіч­чя, історіо­графію, історію середніх віків та нового часу, ви­вчав про­блеми методології історії.