Берлізова Ірина Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берлізова Ірина Володимирівна

БЕРЛІ́ЗОВА Ірина Володимирівна (29. 03. 1963, Одеса) – співачка (лірико-колоратурне сопрано). Засл. арт. України (1997). Лауреат 1-ї премії респ. конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка (1988), 2-ї премії міжнар. конкурсу ім. А. Дворжака в Чехословаччині (1989). Закін. Одес. консерваторію (1989; кл. Н. Войцехівської). Була солісткою Одес. опери. Співпрацює з Одес. дит. академ. хором. Гастролювала містами Франції, Бельгії, Лівану, Польщі, Німеччини тощо. У серпні 1997 Б. було запрошено до Риму на аудієнцію до Папи Римського Іоана-Павла ІІ, де вона співала за його побажанням. Від 1998 співпрацювала з ансамблем камер. музики на запрошення франц. імпресаріо Ж. Сендрю. Від 2000 – солістка Оперного театру в м. Констанца (Румунія). Випустила 4 компакт-диски.

Партії: Віолетта, Джильда, Оскар («Травіата», «Ріґолетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Маргарита («Фауст» Ш. Ґуно), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Кароліна («Таємний шлюб» Д. Чимарози), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Адіна («Любовний напій» Г. Доніцетті), Агнесса («Орлеанська діва» П. Чайковського), Ксенія («Борис Годунов» М. Мусоргського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка).

Літ.: Науменко Е. Бог меня хранит! // Юг. 1998, 3 февр.; Огренич Н. Голос хрустальный // Твои имена, Одесса. О., 1998.

Н. В. Остроухова

Стаття оновлена: 2003