Бернандт Григорій Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бернандт Григорій Борисович

БЕРНА́НДТ Григорій Борисович (Бернандт Григорий Борисович; псевд. і крипт.: Б. Гр., Б. Осипов, Г. Б., Гр. Б., Ф. Ч., Челянский; 08(21). 04. 1905, Вільно, нині Вільнюс – 23. 11. 1978, Москва) – російський музикознавець. Закін. Моск. консерваторію (1933). Працював ст. муз. ред. Радіокомітету, викл. Свердлов. (1934–36), Ростов. (1936–38), Моск. ім. Гнєсіних (1938–40) муз. уч-щ; 1948– 50 – зав. відділу ж. «Советская музыка», від 1957 – член редколегії зб. «Музыкальное наследство». Наук. інтереси стосуються джерелознавства, текстології, лексикографії. Особливу цінність становить укладений ним «Словарь опер, впервые поставленных или созданных в дореволюционной России и СССР. 1736– 1959» (Москва, 1962). Співавтор кн.: «Советские композиторы: Крат. биогр. справоч.» (Москва, 1957) та «Кто писал о музыке: Биобиблиогр. словарь муз. критиков и лиц, писавших о музыке в дореволюц. России и СССР» (т. 1–3, Москва, 1971–79), довідника «Советские композиторы и музыковеды» (т. 1, Москва, 1978); низки статей про діячів укр. культури, зокрема «С. С. Гулак-Артемовский и его русские связи: Из истории рус.-музыкал. связей» (Москва, 1951, співавт.).

І. М. Сікорська

Стаття оновлена: 2003