Бернардацці Олександр Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бернардацці Олександр Йосипович

БЕРНАРДА́ЦЦІ Олександр Йосипович (1831, м. П’ятигорськ, нині Ставроп. краю, РФ – 13. 08. 1907, Одеса) – інженер-архітектор. Чл. (від 1881), почес. чл. (1895) Рос. тех. т-ва, голова архіт. відділу Одес. відділення (1890). Закін. буд. уч-ще в С.-Петербурзі (1850). Відтоді працював пом. арх. у Бессараб. буд. і шлях. комісії, міським арх. Кишинева (1856–77), в упр. буд-ва Бендеро-Галиц. залізниці (1877– 78), арх. Новорос. ун-ту (1878– 93), Одес. градоначальства (від 1893). Розробляв питання благоустрою Кишинева (брукування вулиць, перебудова громад. споруд), Одеси (збудував частину водостоків, 1879). Керував спорудженням залізнич. вокзалів у Кишиневі (проект Г. Лонського), Бендерах (усі станційні споруди, а також військ. пристань побл. м. Рені на Дунаї), Одесі (проект В. Шретера). За проектом Б. зведено будівлі Тимчас. театру, окруж. суду (кін. 19 ст.), жін. г-зії Дадіані (1900), міської думи (1902, співавт. М. Елладі); житл. будинки в Кишиневі, корпус лікарні в Костюжанах (1905); Будинок інвалідів (1886, співавт. Г. Лонський), будинки Т-ва Червоного Хреста (1891–92), Одес. відділ. Рос. тех. т-ва (1892–94, співавт. Е. Меснер), Нової біржі на розі вулиць Пушкінська, № 17 та Поліцейська, № 15 (нині філармонія, 1894–95, співавт.; у ніші вхідної лоджії 1900 на честь 50-річчя творчої діяльності Б. встановлено його погруддя (скульптор Б. Едуардс); оранжерею Новорос. ун-ту (1890-і рр.), Євангелічну лікарню (1892–94, з використанням проекту Шмідена і Шнеєра), готель «Брістоль» (відомий як готель «Червоний», 1898–99), гуртожиток (1902), будинок Т-ва взаєм. кредиту (1901–03), прибутк. та житл. будинки в Одесі, зокрема прибутк. будинки Януша на розі пл. Катерининська, № 5 і Януша (1901), на вул. Княжа, № 18 (1902), Петрококіно на вул. Троїцька, № 18 (1903), Гарбузова на розі вулиць Ольгівська, № 17 та Княжа, № 18 (поч. 20 ст., добудував Ф. Нестурх); будинки Торг. дому Петрококіно на вул. Грецька (1896), Гідропатич. закладу Шорштейна на вул. Єлизаветинська (перебудовано 1900, первісно збудов. 1876 за проектом В. Мааса). Б. виконав також проекти церков: Нововірменської (1874), грец. (1891), при жін. г-зії (1895) у Кишиневі, Реформат. церкви на вул. Херсонська (1892, проект В. Шретера), у Ботан. саду (1887, згодом перебудовано), при комерц. уч-щі (1888) в Одесі, собору св. Миколая у Євпаторії (1898), Покровської церкви у с. Качкарівка на Херсонщині (збудовано 1910). За проектами М. Толвинського закінчив буд-во комплексу лікарень мед. ф-ту на вул. Херсонська, № 7–9, корпусу юрид. та істор. ф-тів Новорос. ун-ту з б-кою на вул. Преображенська, № 28 (1900–02). Автор низки пам’ятників, зокрема Олександру ІІІ і військам біля посаду Нова Прага (1889). Працював у стилях неоренесансу й необароко, використовував прийоми роман. і готич. (зокрема тоскан. і венеціан. арх-р), візантій. і мусульман. (мавритан.) зодчества, елементи молдав., вірмен. і рос. стилів.

Пр.: Исторический очерк пожарного дела // Зап. Одес. отдел. Рос. тех. об-ва. 1885. № 1–2; О средствах для спасения на пожарах // Там само. 1886. № 11–12; Некоторые мысли об организации обороны от огня // Там само. 1891. № 11–12; Некоторые мысли об устройстве фойе в современном театре // Тр. 1-го съезда рус. зодчих. С.-Петербург, 1894; Народный музей будущего // Зодчий. 1900. № 8; Об украшении городов // Неделя строителя. 1900. № 17.

В. І. Тимофієнко

Стаття оновлена: 2003