БЕРНАРДА́Ц­ЦІ Олександр Йосипович (1831, м. Пʼятигорськ, нині Ставроп. краю, РФ — 13. 08. 1907, Одеса) — інженер-архітектор. Член (від 1881), почес. чл. (1895) Рос. тех. товариства, голова архіт. від­ділу Одес. від­діле­н­ня (1890). Закін. буд. училище в С.-Петербурзі (1850). Від­тоді працював пом. арх. у Бес­сараб. буд. і шлях. комісії, міським арх. Кишинева (1856–77), в упр. будівництва Бендеро-Галиц. залізниці (1877– 78), арх. Новорос. університету (1878– 93), Одес. градоначальства (від 1893). Роз­робляв пита­н­ня благоустрою Кишинева (брукува­н­ня вулиць, пере­будова громад. споруд), Одеси (збудував частину водо­стоків, 1879). Керував спорудже­н­ням залізнич. вокзалів у Кишиневі (проект Г. Лонського), Бендерах (усі станційні споруди, а також військ. при­стань побл. м. Рені на Дунаї), Одесі (проект В. Шретера). За проектом Б. зведено будівлі Тимчас. театру, окруж. суду (кін. 19 ст.), жін. гімназії Дадіані (1900), міської думи (1902, спів­авт. М. Ел­ладі); житл. будинки в Кишиневі, корпус лікарні в Костюжанах (1905); Будинок інвалідів (1886, спів­авт. Г. Лонський), будинки Товариства Червоного Хреста (1891–92), Одес. від­діл. Рос. тех. товариства (1892–94, спів­авт. Е. Меснер), Нової біржі на розі вулиць Пушкінська, № 17 та Поліцейська, № 15 (нині філармонія, 1894–95, спів­авт.; у ніші вхідної лоджії 1900 на честь 50-річчя творчої діяльності Б. встановлено його погру­д­дя (скульптор Б. Едуардс); оранжерею Новорос. університету (1890-і рр.), Євангелічну лікарню (1892–94, з викори­ста­н­ням проекту Шмідена і Шнеєра), готель «Брістоль» (ві­домий як готель «Червоний», 1898–99), гуртожиток (1902), будинок Товариства взаєм. кредиту (1901–03), прибутк. та житл. будинки в Одесі, зокрема прибутк. будинки Януша на розі пл. Катерининська, № 5 і Януша (1901), на вул. Княжа, № 18 (1902), Петрококіно на вул. Троїцька, № 18 (1903), Гарбузова на розі вулиць Ольгівська, № 17 та Княжа, № 18 (поч. 20 ст., добудував Ф. Нестурх); будинки Торг. дому Петрококіно на вул. Грецька (1896), Гідропатич. закладу Шорштейна на вул. Єлизаветинська (пере­будовано 1900, первісно збудов. 1876 за проектом В. Мааса). Б. виконав також проекти церков: Нововірменської (1874), грец. (1891), при жін. гімназії (1895) у Кишиневі, Реформат. церкви на вул. Херсонська (1892, проект В. Шретера), у Ботан. саду (1887, згодом пере­будовано), при комерц. училищі (1888) в Одесі, собору св. Миколая у Євпаторії (1898), Покровської церкви у с. Качкарівка на Херсонщині (збудовано 1910). За проектами М. Толвинського закінчив будівництво комплексу лікарень мед. факультету на вул. Херсонська, № 7–9, корпусу юрид. та істор. факультетів Новорос. університету з б-кою на вул. Преображенська, № 28 (1900–02). Автор низки памʼятників, зокрема Олександру ІІІ і військам біля посаду Нова Прага (1889). Працював у стилях неоренесансу й необароко, використовував при­йоми роман. і готич. (зокрема тоскан. і венеціан. арх-р), візантій. і мусульман. (мавритан.) зодчества, елементи молдав., вірмен. і рос. стилів.