Берник Павло Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Берник Павло Степанович

БЕ́РНИК Павло Степанович (27. 02. 1949, Вінниця) – фахівець у галузі механіки. Д-р тех. н. (1999), проф. (2000). Держ. премія України в галузі н. і т. (2003). Закін. Вінн. філію Київ. політех. ін-ту (1971). Працював у Львів. політех. ін-ті: м. н. с., ст. н. с., асист., ст. викл. (1974–85); від 1985 – у Вінн. аграр. ун-ті: ст. викл., декан, доц., проф., зав. каф. Від 1996 – гол. ред. ж. «Вибрации в технике и технологиях». Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. вібраційних ефектів і створення на їх основі прогресивних енергоощадних технологій та устаткування. Розробив технології та устаткування для термоокислювального і вібраційного зміцнення надтвердих матеріалів; створив схему вібраційного млина, у якій плоске вібраційне поле забезпечує просторово-циркуляц. рух завантаження.

Пр.: Конвеєрні вібраційні машини для оздоблювально-зміцнювальної обробки. К., 1996 (співавт.); Механізація транспортуючих та вантажо-підйомних робіт. К., 1997 (співавт.); Вибрационные технологические машины с пространственными колебаниями рабочих органов. В., 1998 (співавт.); Зміцнення деталей машин вібраційно-центробіжною обробкою. В., 2002 (співавт.).

В. М. Потураєв

Стаття оновлена: 2003