Бернякович Костянтин Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бернякович Костянтин Васильович

БЕРНЯКО́ВИЧ Костянтин Васильович (30. 03. 1919, Петроград, нині С.-Петербург – 06. 09. 1983, Ленінград, нині С.-Петербург) – археолог. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. істор. ф-т Ленінгр. ун-ту (1947). Учасник археол. експедицій ленінгр. школи В. Равдонікаса та П. Борисковського. Працював у Закарп. держ. краєзнав. музеї, створення експозиції якого зумовило проведення ним розкопок пам’яток різних періодів – від неоліту до середньовіччя. Найвизначнішими з них були розкопки неоліт. поселення на Малій Горі у м. Мукачеве, на вул. Капітульна в Ужгороді, де вперше відкрито поселення 11–8 ст. до н. е., яке згодом віднесено до кола пам’яток Гава-Голігради, першого ранньослов’ян. житла в Ужгороді на Радванці (8–9 ст.). Опрацював найбільшу в Україні колекцію бронз. речей, яка зберігається у фондах музею. Монографія Б. на цю тему була опублікована нім. та словац. мовами. 1959 Б. повернувся до Ленінграда, де проявив здібності художника-реставратора.

Пр.: Археологічні дослідження в Закарпатській області в 1948 // Археол. пам’ятки АН УРСР. 1952. Т. 4; Исследования древнеславянского поселения 8–9 вв. в Ужгороде // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. 1954. Вып. 3; Bronzezeitliche Hortfunde vom r. Ufergebiet des oberen Theistales // Slovenska archeologia. Bratislava, 1960. N 8; Hromadne nalezy z doby bronzovej z uzemia na pravom brehu hornej Tisy (Zakarpatska oblast USSR) // Studijne zvesti AUSAV. Nitra, 1961.

Ю. М. Малєєв

Стаття оновлена: 2003