Бертьє-Делагард Олександр Львович

БЕРТЬЄ́-ДЕЛАГА́РД Олександр Львович (26. 10. 1842, Севастополь, нині АР Крим — 26. 02. 1920, м. Ялта, нині АР Крим) — археолог, нумізмат, крає­знавець, меценат. Закін. Військ.-інж. академію (С.-Петербург, 1864). За фахом військ. інженер-гідробудівник. Служив у Херсоні, Одесі, Севастополі (від 1874). Від 1880 — дійс. чл., від 1899 — віце-президент і кер. Одес. товариства історії й старожитностей; брав участь у роботі Моск. археол. товариства, від 1889 — чл. Таврій. вченої архів. комісії; голова Крим.-Кавказ. гірського клубу, почес. чл. Істор. товариства ім. Нестора Літописця, Кон­стантинопол. археол. ін­ституту, дійс. чл. археол. і нумізмат. товариства (Москва), чл. правлі­н­ня Ялтин. інж.-тех. товариства. Будував мости, фортеці, дороги, порти в Одесі, Феодосії, Ялті, Ростові-на-Дону, а також Примор. бульвар і суднобудівне адміралтейство в Севастополі. За його проектами й під керівництвом реконстру­йовано торг. порти в Одесі та Феодосії, а також споруджено мол для Ялтин. порту. Брав участь у прокла­дан­ні мережі залізниць і шосей. доріг на Пд. України, споруджен­ні водогонів. 1887 оселився в Ялті, де мешкав у зведеному за влас. проектом будинку. Ви­вчав античну та середньовічну історію, археологію й нумізматику Причорноморʼя. Брав участь в археол. роз­копках некрополя у Феодосії, часто сам їх фінансував, від­крив Ауткін. святилище біля Ялти (1708 екс­понатів) та ін. Дослідж. Б.-Д. у галузі нумізматики антич. часів не втратили актуальності. Ви­вчав історію християнства і християн. памʼятки в Криму, старожитності; ґенуезців і татар, військ. і цивіл. арх-ру Херсонеса і Таврії; ре­ставрував вежі Феодос. фортеці, ґенуез. фортеці в Балаклаві, грец. вежі в Алушті. Зібрав унікал. колекції антич. монет, готських фібул, старовин. зброї, матеріали з крим. етно­графії, які пере­дав Одес. археол. музею. Склав топогр. плани Інкермана, Ескі-Кермена, Чуфут-Кале та ін.; зібрав бібліотеку ви­дань (5 тис. томів), присвяч. Криму, зокрема геогр. карти й краєвиди краю. 1918 майно Б.-Д. ві­дібрала рад. влада, в лютому 1920 націоналізовано також його будинок. Тяжко хворий Б.-Д. залишився без засобів для існува­н­ня й помер від крововиливу в мозок. Тропіч. сад загинув, будинок був пере­даний Ялтин. станції юних техніків. Б-ку та архів пере­дано Таврій. ученій комісії, де вони лежали нерозі­браними майже 40 р.; колекції були роз­грабовані. Нині більша частина його б-ки зберігається у «Тавриці» — б-ці Крим. обл. крає­знав. музею, архів систематизовано в цьому музеї. Там зберігаються метеорол. таблиці спо­стережень, службове й приватне листува­н­ня Б.-Д., зокрема з вітчизн. та зарубіж. вченими, рукописи 11-ти неопубл. праць, серед них — новий пере­клад твору П. Пал­ласа «Наблюдения, сделан­ные во время путешествия по Южным наместничествам рус­ского государства в 1793 и 1794 гг.» і 50 приміток до нього (1918), «Родословная Гиреев Крымских», «Поездка по яйлам, пещерам и водопадам восточнее Алушты» (1901). Частина рукописів Б.-Д. — у Крим. обл. держ. архіві та Херсон. держ. істор.-археол. музеї. У листопаді 1997 на честь 155-річчя від дня народж. Б.-Д. у Ялтин. істор.-літ. музеї проведено конференцію.

Завантажити статтю