Бершадський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бершадський район

БЕ́РШАДСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-східній частині Вінницької області. Пл. 1,3 тис. км2. Насел. 71 312 осіб (2001, складає 90,7 % до 1989), з них: 95 % – українці, 3,4 % – росіяни та ін. У складі р-ну – м. Бершадь (райцентр) і 44 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Бершадь, Джулинка, Тернівка, Маньківка. Поверхня – пологохвиляста рівнина з розвиненою мережею річок та балок. Лежить у межах Поділ. височини. Гол. ріка – Пд. Буг з притоками Дохна, Берладинка, Удич. Ґрунти: переважно опідзолені чорноземи, темно-сірі та сірі. Є поклади граніту, глин, кварцових пісків, каоліну. Як свідчать археол. дані, тер. Б. р. була заселена давно, що підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіф. часу, скіф. кургани, поселення черняхів. культури та ранньослов’янські. У 13–15 ст. більша частина місцевості була вкрита густими лісами. До 14 ст. ця тер. перебувала під монголо-татар. гнітом, згодом – у складі Брацлав. воєводства Литов. держави, від 1569 належала Речі Посполитій. Після Андрусів. перемир’я бершад. землі відійшли до Польщі, а 1672 – до Туреччини. Польс. панування відновилося наприкінці 17 ст. Від 1793, коли тер. Бершадщини увійшла до складу Рос. імперії, це був округ Брацлав. намісництва, у 1797– 1804 – повіт із центром у м. Бершадь. Частина земель ниніш. Бершадщини перебувала у складі Ольгопіл. пов., а ін. частина (на лівому березі Пд. Бугу) – Гайсин. пов. Поділ. губ. У 1922 Бершадь стала центром Ольгопіл. пов. Після скасування повітів 1923 тер. ниніш. Бершадщини складали Бершад., Устян., Красносіл. та Тернів. р-ни. 1932, з утворенням Вінн. обл., Б. р. увійшов до її складу. Під час голодомору 1932–33 тут померло 18 186 осіб. 20 липня 1941 р-н був окупов. нім.-румун. військами, звільн. 14 березня 1944. У 1947 від голоду в р-ні померло 1747 осіб. У березні того ж року у Б. р. було зафіксовано 803 тяжко хворі дитини, 11 з них померли. 1959 р-н був розширений, від 1963 – у сучас. межах. Нині в р-ні функціонують 106 підпр-в різних форм власності та 107 фермер. госп-в. Найбільші пром. підпр-ва розташ. у м. Бершадь. Окрім того, діють ВАТи – «Джулин. спеціаліз. підпр-во “Агромаш”», «Птахокомбінат “Бершадський”», ТОВи – «Явір», «Комбікорм. з-д». Осн. напрями с. госп-ва – вироб-во зерна, цукр. буряків, молока і м’яса. Пл. с.-г. угідь 102,5 тис. га, зокрема орних земель – 93,8 тис. га, пасо-вищ – 5,1 тис. га. Найбільші с.-г. підпр-ва: ТОВи – «Світанок» (с. Шляхова), «Агрофірма “Джулинка”» (с. Джулинка), «Агрофірма “Баланівська”» (с. Баланівка), «Флора» (с. Флорине), «Осіївське» (с. Осіївка), «Устянське» (с. Устя). У Б. р.– 40 заг.-осв. шк., мед. уч-ще, 45 дитсадків, Будинок дит. творчості; центр. рай. лікарня, поліклініка, 7 дільнич. лікарень, 6 амбулаторій, 27 фельдшер.-акушер. пунктів, тубдиспансер, станція переливання крові, дит. консультація. На деяких підпр-вах р-ну відкрито стоматол. кабінети. Діють 44 Будинки культури і клуби, 48 б-к, рай. школа естет. виховання та її філії в селах Джулинка і Маньківка. Є рай. стадіон «Колос», ДЮСШ, теніс. корт, 2 сільс. стадіони, оздоровчо-спорт. комплекс у с. Шляхова. Функціонують Бершадський краєзнавчий музей, музеї в Баланівці, Усті, музейна кімната композитора Р. Скалецького при Михайлів. заг.-осв. шк. Є 2 готелі, відділ. 4-х банків. У р-ні – 29 приходів УПЦ МП, 1 – УПЦ КП, РКЦ, юдейська община, Церкви адвентистів сьомого дня та свідків Єгови, євангелістів, істинно-православ. християн. Пам’ятки арх-ри: сторожова вежа (17 ст.), водяний млин (1647), Михайлів. церква й будинок священика (1729) у Баланівці; дерев’яна церква Іоана Богослова у М’якоході (Чорній Греблі) – 16 ст.; Свято-Покровська церква та дзвіниця у Тернівці (1873– 95); Свято-Георгіїв. церква в Усті (1873); церква Покрови Пресвятої Богородиці у Флориному (1884); церква Різдва Пресвятої Богородиці у Війтівці (2-а пол. 19 ст.); Лук’янів. церква у Шумилові (1881); церква Іоана Богослова у Берізках-Бершадських (1808); Троїцька церква у Яланці (1846); млин у Бирлівці (19 ст.); будинок садиби у Красносілці (19 ст.); церква Різдва Пресвятої Богородиці у Ставках (19 ст.); Михайлів. церква у Тирлівці (кін. 18 – поч. 19 ст.); старообрядниц. білокриниц. церква у Бершаді (Пилипонівка) – 18 ст. Археол. пам’ятки: кургани епохи бронзи 19–18 ст. до н. е. (Бирлівка, Ставки), поселення передскіф. часу 13–12 ст. до н. е. (Кошаринці, Баланівка), скіф. кургани 5–4 ст. до н. е. (Кошаринці, М’якохід, Тернівка), скіф. курганні могильники 5–4 ст. до н. е. (Бирлівка, Чернятка), поселення черняхів. культури 4– 3 ст. до н. е. (Баланівка, Сумівка, Війтівка, Кошаринці), поселення антського періоду ранньослов’ян. культури 6–7 ст., відкрите 1959 біля Баланівки. Видатні уродженці Б. р.: академік АМН СРСР Л. Медвідь (с. Чорна Гребля), д-р біол. н. С. Манзій (с. Осіївка), д-р мед. н. І. Танасієнко, мовознавець М. Нечиталюк (обидва – с. Устя), поетеса Н. Поклад (с. Маньківка), художники П. Колісник (с. Поташня), А. Чміль (с. Осіївка). Бершадщина – батьківщина семи Героїв Рад. Союзу, одного повного кавалера ордена Слави. Споруджено пам’ятники Герою Рад. Союзу М. Воронцову (с. М’якохід), командирові партизан. загону С. Печеному (с. Устя). У кожному насел. пункті є мемор. комплекси або пам’ятники землякам та воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. війни. У селах, де народилися воїни, які загинули під час війни в Афганістані, встановлено пам’ятні обеліски.

Літ.: Качур В. З., Малашевич В. Н., Дьяченко С. Г. Бершадский район. Москва, 1972.

Ф. Х. Шевчук

Стаття оновлена: 2003