Бершадь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бершадь

БЕ́РШАДЬ – місто Вінницької області, райцентр. Знаходиться при злитті річок Дохна і Берладинка (бас. Пд. Бугу), за 160 км на Пд. Сх. від обл. центру. Пл. 14,32 км2. Насел. 13 336 осіб (2001, складає 94,4 % до 1989): українців – 95 %, росіян – 3,4 %, проживають також євреї, поляки та ін. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з містами Вінниця, Київ, Одеса та ін. Уперше Б. згадується в писем. джерелах 1459 як фортеця на пд. кордоні Великого князівства Литовського, що була важливим форпостом у боротьбі проти турків і татар. Виникнення козацтва в Україні посилило оборонне значення Б. На поч. 17 ст. тут мешкало 1650 жителів. Під час нац.-визв. війни укр. народу під проводом Б. Хмельницького у Б. було створ. загін (сотню) на чолі з Трифоном, який приєднався до Уман. полку. Після Андрусів. перемир’я Б. відійшла до Польщі, 1672–99 була під владою турків, які її зруйнували. Наприкінці 17 ст. відновилося панування Польщі. Бершадці були актив. учасниками повстання під проводом С. Палія. Місцева сотня, яку очолив Лук’ян, у жовтні 1702 визволяла від польс. військ Немирів. Частина населення підтримала гайдамаків 1734, 1749, 1757, а 1768 приєдналася до загонів М. Залізняка та І. Гонти. Після 2-го поділу Польщі 1793 Б. стала центром округу у Брацлав. намісництві Поділ. губ. Від 1797 – повітове місто, від 1804 – м-ко Ольгопіл. пов. На поч. 19 ст. тут працювали суконна і полотняна мануфактури. 1827 з’явилась одна з перших на Поділлі цукроварень (на її місці 1873 збудовано Бершад. цукрозавод, нині ВАТ «Бершад. цукрозавод» – одне з найбільших місц. підпр-в). 1851 спорудж. винокурню. Було 3 млини, тютюнова й макаронна ф-ки, пивоварний і шкіряний з-ди, друкарня. 1869 у Б. налічувалося 900 дворів, де проживало 6776 осіб. 1881 до Б. проведено телеграф. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. це було типове євр. поселення, в якому євреї складали понад 80 % усіх жителів. Вони славилися як кваліфіковані ремісники – бондарі, шевці, ковалі, кравці та ін. Українці та росіяни жили переважно із землеробства й працювали на цукрозаводі. Від 1865 у Б. діяло міністерське нар. уч-ще, від 1892 – школа грамоти для дівчат, від 1911 – приватні чол. та жін. торгові школи. При Бершад. православному Преображен. чол. монастирі існувала ремісн. школа, де навчалися переважно діти-сироти. Реконструйовано цукрозавод, розширено спирт. та шкір. з-ди. Працювали артілі металістів, ковалів, столярів, шевців, кравців. 29 липня 1941 Б. була окупована нім.-румун. військами й увійшла до складу т. зв. Трансністрії. У місті й р-ні діяли підпіл. групи та партизан. загони, працювала підпіл. друкарня. 14 березня 1944 війська 2-го Укр. фронту визволили Б. від окупантів. За короткий час було відновлено роботу пром. підпр-в, орг-цій, установ. Статус міста від 1966. Корисні копалини: кварцові піски, глина, граніт. Серед найбільших підпр-в Б. – ЗАТ «Бершадьмолоко» (спорудж. 1970). Працюють також орендне підпр-во «З-д продтоварів “Цеоліт”», пивоварний та хлібопродуктовий комбінати, спиртовий та електротех. з-ди, друкарня, держлісгосп, буд. й транспортні орг-ції, підпр-ва комунал. госп-ва. В місті – 3 заг.-осв. шк., мед. уч-ще, профес.-тех. школа (готує водіїв, кравців, кухарів), дит. муз. школа; центр. рай. лікарня, поліклініка, тубдиспансер, станція переливання крові; рай. Будинок культури, Будинок дит. творчості, 3 клуби, кінотеатр, рай. б-ка з філіалами; Бершадський краєзнавчий музей. Художні колективи: зразковий дит. ансамбль танцю «Мрія», вокал.-інструм. ансамбль «Берегиня». Є ДЮСШ, стадіон; готель, відділ. 4-х банків. На березі р. Дохна у центрі Б. – парк відпочинку. Тут ростуть 300-річні дуби-велетні – ботан. пам’ятка природи місц. значення. Діють 2 православні церкви – Свято-Вознесенська й старообрядницька; катол. костел, молитов. будинки ін. конфесій. Пам’ятки арх-ри: старообрядниц. Білокриниц. церква (18 ст.); єдина у світі діюча 2-поверхова глинобитна синагога, якій кількасот років і опис якої є в Єрусалим. музеї євр. мист-ва. В Б. народилися письменник М. Студецький, а також євр. письменник М. Альбертон, учений і літератор М. Гейзер. У Б. жили й працювали Герої Рад. Союзу А. Наконечний та П. Ніколаєнко (його ім’ям названо одну з вулиць міста). У Б. встановлено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятники воїнам-афганцям та жертвам голодомору 1932–33 (встановлено 1993). Біля рай. лікарні встановлено погруддя лікаря М. Пирогова, а також мемор. дошку на честь лікаря Г. Будкевича.

Літ.: Паламарчук Є. П. Бершадь: Путівник. О., 1978.

Ф. Х. Шевчук

Стаття оновлена: 2003