Беряк Роман Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Беряк Роман Олексійович

БЕРЯ́К Роман Олексійович (18. 08. 1932, Львів – 24. 08. 2000, с. Пісочне Микол. р-ну Львів. обл., похов. у Львові) – підприємець, меценат. Чл. Ліги укр. меценатів. Держ. нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. ін-т (1954). Відтоді працював нач. цеху цемент. з-ду у Литві; нач. цеху, нач. бюро механізації й автоматизації, заст. гол. інж. з-ду «Теплоконтроль» у Львові (1957– 64), заст. гол. інж. пром. об’єдн. «Фізприлад» (1964), дир. з-ду газової апаратури (1964–65), заст. голови виконкому Львів. міської ради (1965). 1972–2000 очолював Львів. хім.-фармацевт. з-д (від 1986 – Львів. вироб. хіміко-фармацевт. об’єдн. «Львівфарм», від 1993 – АТ «Галичфарм»). Тривалий час був Почесним консулом Австрій. Респ. в Україні. За його фінанс. підтримки відремонтовано Крехів. монастир у Львів. обл. та Будинок учених у Львові. Надавав допомогу Львів. міській клін. лікарні, Будинку творчості «Свірж», баскетбол. клубу «Львів. політехніка», фестивалю «Червона рута» та Всеукр. студент. спорт. іграм, підшеф. шк. № 8 (Львів). Від 1987 на балансі підпр-ва, очолюваного Б., був дит. дошкіл. заклад № 87 у Львові. Учасник буд-ва школи у с. Малехів Львів. обл.

Літ.: Петрушенко М. Люди, які зуміли захистити майбутнє // ДУ. 1997, 14 черв.; Харченко О. Роман Беряк повернувся у бронзі // Високий замок. 2000, 4 груд.; Роман Олексійович Беряк // Аптека Галицька. 2000. № 16.

М. І. Городечна

Стаття оновлена: 2003