Бетліємський Фелікс Ярославович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бетліємський Фелікс Ярославович

БЕТЛІЄ́МСЬКИЙ Фелікс Ярославович (26. 01. 1954, с. Мала Радогощ Ізяслав. р-ну Хмельн. обл.) – скульптор. Чоловік Л. Бетліємської. Чл. НСХУ (1988). Закін. Харків. худож. уч-ще (1979; викл. Р. Литвинова). 1979–88 працював скульптором Харків. обл. худож.-оформлюв. комбінату і Харків. скульптур. ф-ки. Персон. виставки у Харкові (1992, 1994–95) та Києві (1993). Учасник всесоюз. та міжнар. симпозіумів з дерева, каменю, бронзової мініатюри (від 1987). Твори зберігаються у фондах НСХУ, ХМ Харкова, Ізмаїла, Вінниці. Його образи – це і символ, і тонкий психол. начерк, і естетично ідеал. предмет. У рівномір. наростанні об’ємів, вишуканості гнучкого контуру, стриманості жесту розкриваються різні грані індивідуал. розуміння культури форми.

Тв.: «Стара», «Співаючи» (обидва – 1988), «Ангел, який блукає» (1989), «Самотність» (1990), «Король і королева», «Японка» (обидва – 1991), «Каїн і Авель», «Старі», «Дівчина, яка сидить» (усі – 1992), «Янголи та хижий птах», «Повернення блудного сина», «Дівчина на стільці» (усі – 1993), «Борці» (1994), «Портрет Вольтера», «Мандрівники», «Ті, які танцюють», «Туркиня», «Кора» (усі – 1995), «Самсон і Даліла» (1996), «Сальвадор Далі» (1997), «Голова кулана» (1998).

В. С. Німцова

Стаття оновлена: 2003