Беца Василь Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Беца Василь Михайлович

БЕ́ЦА Василь Михайлович (11. 01. 1949, с. Скотарське Воловец. р-ну Закарп. обл. – 27. 09. 2013, Ужгород) – живописець. Чл. НСХУ (1985). Закін. Ужгород. уч-ще декор. та приклад. мист-ва (1968; викл. М. Медвецький, Е. Медвецька), Ленінгр. вище худож.-пром. уч-ще (1978; викл. В. Григор’єв, О. Зайцев, А. Казанцев). 1978–92 та від 1996 – художник-монументаліст Закарп. худож.-вироб. комбінату «Художфонд»; 1992– 96 – голова Закарп. орг-ції НСХУ. Від 1973 учасник обл., респ., всесоюз. і зарубіж. виставок (Австрія, Фінляндія, Франція, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Німеччина). Персон. виставки у Ленінграді (1979), Заґребі (1994), Відні (1997), Ужгороді, Братиславі, Будапешті (усі – 1999). Працював у галузі монум. і станк. живопису. В композиціях домінують майже геом. різнокольорові площини і напівабстрактні форми. Кольори соковиті, добре згармонізовані й витримані в строгих тонах.

Тв.: «Формула надії» (1981), «Купання в морі покинутих», «Ранок на Покрову», «Мовчання скрипки», «Пам’ять стирає лиця» (усі – 1992), «Метаморфоза ночі», «Біла ніч» (обидва – 1997), «Свято в храмі», «Медитація–1», «Енергія сонати» (усі – 1998), «Композиція» (2000).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Уж., 2001.

О. В. Юрченко-Микита

Стаття оновлена: 2016