Бєларускі гістарычны агляд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєларускі  гістарычны агляд

«БЄЛАРУ́СКІ ГІСТАРЫ́ЧНЫ А́ГЛЯД» – науковий історичний часопис незалежної білоруської історіографії. Виходить від 1994 у Мінську двічі на рік. Вийшло 9 чисел. Засн. і ред. – Г. Саганович. Пріоритетами журналу є дослідж. з білорусистики, теорії істор. пізнання, критичні огляди нової істор. літ-ри. Серед публікацій – розвідки С. Кузяєвої «Національне відродження й національна свідомість білорусів у першій половині 19 ст.» (т. 1, зошит 1), С. Морозової «Берестейська унія і етнічна свідомість білорусів» (т. 3, зошит 2), ст. Б. К’яри «Історія як послідовність катастроф» (т. 3, зошит 2) про долю Білорусі в подіях 2-ї світ. війни, яку не можна, на думку вченого, зводити до «опору загарбникам»; праця К. Маля «Війна 1920 р. і Білорусь: визволення чи окупація?» (т. 4, зошит 1, 2), в якій автор обґрунтовує окупац. характер рад. «визволення» Білорусі. «Б. г. а.» опублікував низку цікавих дослідж. Р. Радзика: «Причини слабкості націотворчого процесу білорусів у 19–20 ст.» (т. 2, зошит 2), «Поляки – білоруси: взаємні стереотипи у 19– 20 ст.» (т. 4, зошит 1, 2), його ж теор. ст. «Від етнічного згуртування до національної спільноти» (т. 5, зошит 2). Дослідник, зокрема, порівнює нац. відродження білорусів і українців, зазначаючи, що в білорус. фольклорі, на відміну від укр., не збереглося пісень, легенд, переказів, які культивували б традиції власної політ. окремішності, вихваляли власні перемоги і героїв. На думку Р. Радзика, Білорусі належить осібне місце серед центр.-східноєвроп. країн через слабкість її націотворчого процесу. У теор. ст. Г. Сагановича «У пошуках Середньовіччя» (т. 4, зошит 1, 2) запропоновано відмовитися від некритич. перенесення західноєвроп. періодизації й підходів на східноєвроп. історію, наголошено, що «історія кожного народу має свій сенс, свою динаміку і масштаб часу». Р. Лінднер у ст. «Білоруські історики під Сталіним» (т. 5, зошит 2) змальовує колективно-біогр. портрет нац. історіографії крізь призму доль істориків: М. Довнара-Запольського, В. Пічети, В. Ігнатовського, В. Ластовського і В. Щербакова. Запропонована автором аналіт. структура є придатною й для глибшого вивчення «совєтизації» укр. історіографії. У рубриці «Переклади» часопис регулярно друкує праці зх. теоретиків – Е. Кара, Л. Стоуна, Д. Еплбая та ін. Рубрика «Очима сусідів» висвітлює зображення Білорусі й білорусів в іноз. підручниках і навч. посібниках. Образ Білорусі у польс. підручниках висвітлив Г. Лашкевич (т. 4, зошит 1, 2), рос. – Г. Ластовський (т. 5, зошит 1), в укр. – А. Портнов (т. 5, зошит 2). У рубриці «Нова історична література» прорецензовано низку робіт укр. істориків: зб. статей «Україна давня і нова» Я. Ісаєвича (т. 3, зошит 2), «Історичні есе» І. Лисяка-Рудницького (там само); «Нариси історії України» Н. Яковенко (т. 5, зошит 2) та Я. Грицака (там само), дослідж. Ю. Писаренка «Велес-Волос в язичницькому світогляді давньої Русі» (т. 4, зошит 1, 2).

А. В. Портнов

Стаття оновлена: 2003