Бєлєвцев Рудольф Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєлєвцев Рудольф Якович

БЄ́ЛЄВЦЕВ Рудольф Якович (05. 07. 1937, смт Садон, Пн. Осетія, РФ) – геолог, петролог. Син Я. Бєлєвцева. Д-р геол.-мінерал. н. (1982), чл.-кор. НАНУ (1990). Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1978), Держ. премія України у галузі н. і т. (1998). Закін. Київ. ун-т (1959), відтоді працював у його н.-д. секторі; від 1962 – в Ін-ті геол. наук АН УРСР; від 1969 – в Ін-ті геохімії і фіз. мінералів АН УРСР: від 1985 – зав. відділу; від 1997 – гол. н. с. Держ. наук. центру радіогеохімії навколиш. середовища (від 2001 – Ін-т геохімії навколиш. середовища) НАНУ та Мін-ва з надзвич. ситуацій України. Напрями наук. діяльності: петрол. дослідж. метаморфіч. порід докембрію; проблеми еволюції гідро- та атмосфери. Обґрунтував магмат. генезис архей. заліз. кварцитів Кривого Рогу. Провів оцінку стійкості кристал. комплексів УЩ при глибин. міграції радіонуклідів.

Пр.: Проблемы метаморфической зональности докембрия. 1975; Режим зонального прогрессивного метаморфизма в докембрии Украинского щита. 1982; Геология и металлогения северной и экваториальной частей Индийского океана. 1982 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: Рудольф Якович Белевцев // МЖ. 1997. Т. 19, № 4.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2003