Бєлий Віктор Аронович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєлий Віктор Аронович

БЄ́ЛИЙ Віктор Аронович (справж. – Аркадійович; 01(14). 01. 1904, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – березень 1983, Москва) – композитор, педагог, музично-громадський діяч. Канд. мистецтвознавства (1941). Чл. СК СРСР (1933). Засл. арт. Білорус. РСР (1955), засл. діяч мист-в РРФСР (1956). Сталін. премія (1952). Навч. у Харків. консерваторії (1919–22), закін. Моск. консерваторію (1929; кл. композиції Г. Конюса, М. М’ясковського, М. Жиляєва). Від 1935 – доц., від 1941 – проф. Моск., 1949– 52 – Білорус. консерваторій. Ред. ж. «За пролетарскую музыку» (1931), гол. ред. ж. «Музыкальная жизнь» (1957–73). Серед творів – пісенні цикли, пісні (найбільш відома «Орлятко», слова Я. Шведова, 1936), обробки нар. пісень. Звертався до укр. тематики. Був чл. Рос. асоц. пролетар. композиторів (1929–32). У 1942–48 – відп. секр. оргком-ту, 1954–58 – в. о. секр. правління СК СРСР.

Тв.: поема для хору з оркестром «Голодний похід» (слова Д. Паскаля, 1930), 4 сонати, 16 прелюдій для фортепіано, соната для скрипки і фортепіано; для хору «Три шляхи» (слова Т. Шевченка, 1939), для соліста, хору і симф. оркестру «Пісня Тараса» (слова Л. Первомайського, 1942).

Літ.: Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Советские композиторы и музыковеды: Справоч. Т. 1. Москва, 1971; Мамчур И. В. А. Белый. Москва, 1979; Його ж. Верность песне. К., 1982; Муха А. І. Композитори світу в їх зв’язках з Україною: Довід. К., 2000.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2003