Бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка

БІБЛІОТЕ́КА ЛЬВІ́ВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Франка Засн. 1608 як б-ка при Львів. єзуїт. колегіумі, від якого починає свою історію Львівський національний університет ім. І. Франка. Має статус наукової. Фонд б-ки за провіденціальними записами та заповітами формувався 1599–1600. Найдавніші збережені записи про б-ку датовані 1601. У 1734 нараховувала бл. 12 тис. т. та була однією з найкраще укомплектованих єзуїт. б-к. 1773–84, у зв’язку з ліквідацією в Австрій. монархії ордену єзуїтів, б-ка була закрита. 1784 б-ку колиш. єзуїтської академії та частину фондів Віден. Терезіанської академії (зокрема книгозбірню придвор. лікаря і бібліофіла П. Ґареллі, 11 тис. т.), фонди б-к 147-и монастирів Галичини і Буковини, закритих австр. владою, передано Львів. ун-ту. 1826 для потреб б-ки встановлено щорічну дотацію. 1807–1918 б-ка отримувала обов’язк. примірник друк. продукції Галичини, 1918–39 – «сх. воєводств» Польщі. 1923 б-ка поповнилась періодикою часів 1-ї світ. війни за рахунок Фундації Рокфеллера. 1939–91 отримувала обов’язк. примірник рос. мовою від вид-в колиш. СРСР за тематикою університет. досліджень. Від 1905 б-ка містилася в пам’ятці культури – унікал. спец. комплексі на вул. Драгоманова, № 5, спорудженому за рекомендаціями віден. архітектора В. Гааса. Склепіння гол. чит. залу прикрашені фресками художника Ю. Макаревича, якому допомагали Т. Рибковський, Ю. Буцманюк та ін. Фрески в алегор. формі зображують чотири традиц. ф-ти – теологічний, юрид., філос. та медичний. 1990 збудовано корпус на 1 млн од. зберігання.

Значних втрат фонд б-ки зазнав під час пожежі 2 листопада 1848 (з 51 тис. книжок вдалося врятувати 13 тис.). Під час 2-ї світ. війни німецькі окупанти вивезли до Сілезії 40 тис. особливо цінних книжок (понад 300 інкунабул), які нині зберігаються у б-ках Польщі. Істор. шлях б-ки зумовив склад і характер книжк. скарбів. 17–18 ст. фонди поповнилися значною кількістю видань лат. мовою з юриспруденції, філології і теології. Від кін. 18 ст. надходили нім. видання – книги з філософії і природн. наук. Нині заг. фонд б-ки налічує 2,9 млн од. зберігання понад 140-а мовами світу. Найстаріші надбання б-ки зберігаються у відділі рукопис., стародрукованих та рідкіс. книг ім. Ф. Максименка. Фонд налічує понад 114 тис. од. зберігання (1648 рукописів різними мовами): зх.-європ. 12–18 ст. (наук., мемуарні твори, богослужбові, хронікальні), збірки кирилич. рукописів 15–18 ст., вірменських 15–19 ст., східних 17–20 ст. Крім того, є 884 од. зберігання архів. установ та приватних: «Єзуїтика», «Тинеціана», «Самбірська економія», архіви «Галицької Цісарсько-Королівської цензури» та ін. Книжковий фонд архів. відділу становить 107 271 т., з якого виділено кілька колекцій: інкунабули (49 назв у 52-х т.), палеотипи (971 т.), картогр. видання – 1691 од. (1511–2001), графічні та образотворчі видання – 1740 аркушів (дереворити, мідьорити, сталерити); «збірка воєнних друків» – 5287 од. зберігання (1905–45), основу якої склало зібрання О. Прусевича: листівки різних партій (1905–20), сатир. журнали (1905–07), матеріали УНР (1917–20) та ін. У відділі проводиться реконструкція істор. зібрань: б-ки Львів. єзуїт. колегіуму та приват. б-к (лейб-медика та префекта Віден. імператор. придворної б-ки П. Ґареллі, графа Й. Козєбродського, князів Чарторийських, проф. Я. Кулика, ксьондза М. Форманіоша, акад. М. Возняка та ін.). За кошти меценатів придбано низку унікал. стародруків і рукописів, які стали окрасою колекції фонду. Серед меценатів, імена яких занесено до «Золотої книги» б-ки,– Мирослав-Іван Любачівський, Я. Ісаєвич, С. Давимука, П. Писарчук, Я. Шпак, М. Марунчак (Канада) та ін.

Фонд періодики становить понад 700 тис. од. зберігання, унікальний за повнотою збірки період. видань Галичини: від першої львів. газети франц. мовою «Gazette de Leopol» (1776) та українською «Зоря Галицька» (1848), повних комплектів польс. та нім. мовами «Gazeta Lwówska» (від 1811), українською «Діло» (1880–1939) до видань 1-ї пол. 20 ст. Відділ україніки зберігає книги та пресу Галичини і Зх. України 1-ї пол. 20 ст. (видання з питань історії політики та дипломатії, релігії, краєзнавства, мовознавства та етнографії). Основа фонду (колиш. спецфонд) – вітчизн. та іноземні видання 1917–45, які мають значну істор. та бібліогр. цінність; прижиттєві видання істориків М. Грушевського, І. Крип’якевича, М. Антоновича, Б. Барвінського, Д. Дорошенка; монографії мовознавців І. Огієнка та С. Смаль-Стоцького, праці географів В. Кубійовича та С. Рудницького, філософів і політологів Ю. Бачинського, В. Липинського, Д. Донцова і Д. Чижевського, правника С. Дністрянського, математика А. Чайковського та ін. Є перші видання худож. творів В. Винниченка, Б. Лепкого та ін. письменників. Серед цінних матеріалів – програмні документи політ. партій та рухів, громад. і культур. об’єднань, т-в; спогади діячів нац.-визв. руху України про формування зброй. сил у період революцій; краєзнавча літ-ра, етногр., фольклорист. та топонімічні праці. У б-ці працювали книгознавці і бібліографи Ф. Максименко, Т. Микитин, І. Громницька, М. Бутрин та ін. Нині б-ка – структурний підрозділ Ун-ту на правах наукового ін-ту. У структурі б-ки 16 відділів, 25 секторів, 12 абонементів, 13 чит. залів. Працюють також міжбібліотеч. абонемент, спеціаліз. чит. зали відділу бібліографії, відділу рідкіс. та рукописної книги, філії у гуртожитку. Поповнення фондів з різних джерел складає 35–40 тис. прим. за рік. Надходять майже всі період. видання України за профілем комплектування та бл. 180 іншомовних. За період незалежності України б-ка доукомплектована літ-рою укр. діаспори. Наук. б-ка зініціювала видання низки серій – «Українська біобібліографія», «Каталоги книгозбірні», «Doctor Honoris Causa», «Мемуари і документи» (спільно з Ін-том літературознав. студій), «Дрібненька бібліотека»; започаткувала серію «Вісника Львівського університету». Має покажчики та картотеку праць вчених Ун-ту, видає «Бюлетень нових надходжень», зб. «Бібліотека вищого закладу освіти. Історія. Теорія. Досвід роботи». Б-ка – центр метод. об’єднання б-к ВНЗів зх. регіону України (підпорядковується 31 б-ка, з них 11 львівських).

Літ.: E. Barwinski. Biblioteka Uniwersytecka: Dodatek do Kurjera Lwów. 1905. R. 13, № 21; Repertoryum znajdujących się w Bibliotece Uniwersyteckiej we Lwowie aktów zajęcia i sprzedaży dóbr królewskich i kościelnych. Lwów, 1909; Biblioteka uniwersytecka we Lwowie w latach 1899–1910. Lwów, 1912; W. Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwówskiego. [T.] II. (1898/9–1909/10). Lwów, 1912; Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Lwów, 1912; Katalog czasopism i wydawnictw ciągłych znajdujących się w Bibliotece Uniwersyteckiej we Lwowie. Lwów, 1913; J. Piotrowski. Lemberg und Umgebund (Żółkiew, Podhorce, Brzeżany und and.). Handbuch für Kunstliebhaber und Reisende. Lemberg; Leipzig; Wien, [1916]; W. Podlacha. Miniatury tynieckich ksiąg liturgicznych w Bibliotece Uniwersyteckiej we Lwowie // Księga pamiątkowa ku czci Bolesława Orzechowicza. Lwów, 1916. T. 2; A. Jędrzejowska. Bibljoteka Uniwersytetu imienia Jana Kazimierza // Publiczne Bibljoteki Lwowskie. Lwów, 1926; Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету: Каталог. Л., 1958; Наукова бібліотека Львівського державного університету ім. Ів. Франка: Короткий довід. Л., 1959; N. Akinian. Katalog der armenischen Handschriften in den Bibliotheken zu Lewow und Stanislawow. Wien, 1961; Кириличні стародруки українських друкарень, що зберігаються у Львівських збірках (1574– 1800). Л., 1975; Потайчук В. К. Научной библиотеке Львовского государственного университета 375 лет // Науч. и тех. б-ки СССР. 1984. № 3.

Б. З. Якимович

Стаття оновлена: 2003