КОСТЕ́НКО Михайло Володимирович (15(28). 12. 1912, Миколаїв – 03. 08. 2001, С.-Пе­тербург) – фа­хівець у галузі електроенергети­ки. Син Володимира, онук Полі­євкта Костенків. Д-р тех. н. (1953), проф. (1955), чл.-кор. РАН (1962). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. політех. ін-т (1938), де відтоді й працював (нині С.-Пе­тербур. тех. ун-т): від 1955 – зав. каф. і лаб. техніки високих напруг. Досліджував поширення електромагніт. хвиль у багатопрово­дових системах, проблеми елек­тромагніт. сумісності та електро­магніт. екології. Осн. наук. праці присвяч. методам розрахунку коливань і хвиль в електр. колах, техніці високих напруг, передаванню електроенергії. Під його кер-вом створ. низку генераторів імпульс. напруг, стенд зовн. випробувань з унікал. каскадом високовольт. трансформаторів, розроблено й виготовлено дослідні партії високовольт. малоіндуктив. імпульс. конденсаторів нового покоління із підвищеною питомою енергією для низ­ки провід. електрофіз. ін-тів Ро­сії тощо.

Пр.: Атмосферные перенапряжения и грозозащита высоковольтных ус­тано­вок. Москва; Ленинград, 1949; Ме­тоды расчета электростатических полей. Москва, 1963 (спів­авт.); Техника вы­со­ких напряжений. Москва, 1973 (спів­авт.).

Літ.: Члену-корреспонденту РАН М. В. Костенко – 80 лет // Вест. РАН. 1993. Т. 63, № 7; Костенко Михаил Владимирович: Некролог // С.-Пете­р­бур. ведомости. 2001, 7 авг.

О. В. Савченко