Бібліотека Одеського національного політехнічного університету - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотека Одеського національного політехнічного університету

БІБЛІОТЕ́КА ОДЕ́СЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІ́ЧНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ Засн. 1918 як б-ка Одес. політех. ін-ту (нині Одеський національний політехнічний університет). Має статус науково-технічної. Фонд, який формувався із книг, подаров. населенням і викл. Ін-ту, напередодні 2-ї світ. війни налічував понад 204 тис. прим. Під час війни книжк. фонд і все обладнання знищені. 1945 фонд нараховував лише 34 тис. прим. Нині у структурі б-ки 10 відділів, є 5 абонементів, 6 чит. залів на 520 місць. Фонд тех. літ-ри – один з найбільших у регіоні і становить 750 тис. прим. Заг. фонд – понад 1,4 млн прим. вітчизн. та зарубіж. наук. і навч. літ-ри, зокрема 640 тис. прим. наук. видань, 710 тис. – навч., 50 тис. – художня літ-ра, 950 назв журналів. Б-ка поповнює фонд виданнями України, держав СНД, працями вчених і викл. Ун-ту, дарчими примірниками від гуманітар. фондів США, Німеччини та від читачів. Фонд багатогалуз., комплектується літ-рою з питань інж. справи, машинобудування, металургії, обчислюв. техніки, мікроелектроніки, обробки металів, теплотехніки, гідравліки, електро- та радіотехніки, хім. пром-сті, засобів транспорту, економіки, орг-ції вироб-ва, фізики, хімії, математики, гуманітар. та сусп.-політ. наук. Пошуковий апарат складається із систем. бібліотеч. каталогів і картотек та спеціаліз. фонду довідк.-бібліогр. та інформ. видань (17 тис. прим.). Від 2001 створюється база даних електрон. каталогу (нині 3300 записів). Б-ка видала бібліогр. покажчики «Праці вчених Одеського політехнічного інституту (1945–59)» (у 3-х вип., 1976), «Труды ученых и научных сотрудников Одесского политехнического института (1966–77)» (в 6-и ч., 1978–83), «Алфавитный указатель фамилий авторов по всем выпускам библиографического указателя 1945–77» (1986). Б-ка проводить бібліогр. огляди, відкриті темат. перегляди літ-ри та нових надходжень тощо. Від 1980 б-ку очолює І. Яковлєва.

Г. О. Оборський

Стаття оновлена: 2003