Кох Богдан Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кох Богдан Анатолійович

КОХ Богдан Анатолійович (26. 04. 1925, с. Остроленка Підляс. воєводства, Польща – 01. 12. 1996, Львів) – актор. Батько Ю. Коха. Засл. арт. України (1991). Навч. в укр. г-зії у Луцьку (1929). Під час нім. окупації працював у Луцько­му театрі, був вивезений на при­мус. роботи до Німеччини. Через втечу ув’язнений у таборі Львова, з якого теж втік. Працював у Львів. ТЮГу. 1946 заарешт. і вивезений до Сибіру, де перебував у таборах до 1953. Від 1954 працював у Львів. укр. драм. театрі ім. М. За­ньковецької. Закін. Київ. консер­ваторію (1961). К. – один із про­від. акторів, який з однаковим успіхом виконував комедійні, характерні і драм. ролі. Автор спогадів «Сенс життя» (Л., 2003).

Ролі: Іван-батько, Чаплинський, Терешко («Безталанна», «Гріх і покаяння», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Маляр («Дикий Ангел» О. Коломійця), Гурін («Кафедра» В. Врублевської), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Авгій («Сьомий подвиг Геракла» М. Рощина), Євгеніум («Танго» С. Мрожека), Ротмістр («Дами і гусари» А. Фредро), Шприк («Маскарад» М. Лермонтова).

Г. П. Канарська

Статтю оновлено: 2014