Бібліотеки медичні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотеки медичні

БІБЛІОТЕ́КИ МЕДИ́ЧНІ – мережа бібліотек наукових установ, навчальних закладів, підприємств та організацій медичного профілю. Перші штатні мед. б-ки в Україні заснували у 18–19 ст. при нечислен. на той час вищих і серед. навч. закладах: мед. ф-тах ун-тів – Львів. (1784), Харків. (1806), Київ. (1841), Одес. (1903); фельдшер. школах у Львові (1803), Києві (1842), Херсоні (1872), Житомирі (1875) і Чернігові (1882). За функціон. призначенням Б. м. – суто навч. структури, фонди яких складались переважно з підручників, напис. латиною або перекладених з осн. європ. мов. На поч. діяльності б-к фонди містили по 3–5 тис. прим., існували посади бібліотеч. служителя чи книгозберігача. Наприкінці 19 ст. поряд із навч. б-ками з’являються перші мед. б-ки в наук. установах та лікув. закладах. Це б-ки Київ., Одес. і Харків. бактеріол. ін-тів та Вінн., Одес. і Херсон. психіатр. лікарень. На відміну від навч. б-к, їхні фонди створювались і поповнювались переважно на пожертви мед. працівників, тому були нечисленними; обов’язки бібліотекарів виконували на громад. засадах лікарі. 1871 створ. Т-во лікарів Черніг. губ., у статуті якого зазначено, що бібліотекар є чл. правління Т-ва. 1905–10 на укр. землях усталилась інституція зем. медицини, що вимагало знач. збільшення мед. закладів і дипломов. спеціалістів. У зв’язку з цим зростала кількість студентів на мед. ф-тах Київ., Одес. і Харків. ун-тів, розпочато підготовку лікарів на Вищих жін. курсах у Києві та Харкові, засновано фельдшер. школи стоматол. і фармацевт. спеціалізації.

Розвиток наук. і практ. діяльності мед. кадрів, нагальна необхідність в обміні мед. інформацією і практ. досвідом зумовили збільшення кількості мед. видань. Поява на книжк. ринку вибору профес. видань і велика потреба мед. кадрів у постій. і кваліфік. забезпеченні наук. інформацією стали передумовами створення мережі мед. б-к. Перша спеціалізов. мед. б-ка в Україні засн. Харків. мед. т-вом на базі Сан.-бактеріол. ін-ту 1861. У 1929 вона одержала статус Укр. держ. мед. б-ки з правами респ. організац.-метод. центру, функціями якого було також сприяння створенню мережі Б. м. УРСР. 1948 ці функції передані Респ. наук. мед. б-ці у Києві. Харків. книгозбірню перейм. у Харків. наук. мед. б-ку. У 30-х рр. 20 ст. унаслідок зростання мережі наук., навч. та практ. мед. установ створ. крайові Київ., Дніпроп., Донец. і Одес. держ. мед. б-ки. До кінця 30-х рр. відкрито мед. б-ки у Вінниці, Миколаєві, Полтаві, Чернігові. Україна першою у колиш. Рад. Союзі створила мережу обл. наук. мед. б-к (остаточно сформов. 1944–45). Але питання обслуговування сільс. мед. працівників залишилось відкритим. З’являлись перші мед. б-ки при рай. лікарнях, які 1947–50 називались рай. наук.-мед. пунктами. Початок орг-ції книжк. пунктів було покладено в Ізмаїл. обл. відділі охорони здоров’я 1947 завдяки лікарю М. Дулі, який бл. 38 р. очолював Черніг. обл. наук. мед. б-ку. Кожна обл. наук. мед. б-ка відповідала за бібліотечно-інформ. обслуговування спеціалістів області і звітувала перед Респ. наук. мед. б-кою за діяльність мережі мед. б-к свого регіону. 1950 функціонувало 656 мед. б-к різних рівнів, у яких нараховувалося 2,4 млн прим. З ініціативи Респ. наук. мед. б-ки МОЗ УРСР 1950 затвердило «Положення про бібліотеку при районній лікарні», 1956 – наказ «Про заходи покращення роботи медичних бібліотек». Нині у б-ках цих рівнів є штатні посади бібліотекарів, деякі лікарн. б-ки стали філіями осв.-наук. мед. б-к, а інші – структур. частиною лікарень.

2000 в Україні створ. унікал. докум. база охорони здоров’я, яка нараховує бл. 27 млн джерел інформації, зосередж. у б-ках різних рівнів, зокрема Медичній бібліотеці України Національній (НМБУ), Харківській науковій медичній бібліотеці, 22-х обл. наук. мед. б-ках, Науковій медичній бібліотеці АР Крим, Севастопольській міській науковій медичній бібліотеці, 48-ми б-ках при НДІ, 18-ти наук. б-ках при вищих навч. мед. закладах 3– 4го рівнів акредитації, 106-ти б-ках при вищих навч. мед. закладах 1–2-го рівнів акредитації та 807-ми б-ках при лікув.-профілакт. установах. Як організац.-метод. і н.-д. центр мережі Б. м. НМБУ працює над підвищенням рівня бібліотечно-інформ. забезпечення спеціалістів галузі, кваліфікації бібліотеч. працівників. З ініціативи НМБУ на базі Рівнен., Івано-Фр., Кіровогр. обл. наук. мед. б-к впродовж 1975–89 функціонували перші в СРСР школи перед. досвіду, які відіграли важливу роль у впровадженні інновац. процесів у бібліотеч. діяльність та підвищенні кваліфікації кадрів б-к. Як н.-д. центр НМБУ зробила чималий внесок у дослідж. проблеми оптимал. формування літ. бази, бібліотечно-бібліогр. ресурсів мед. б-к різних рівнів тощо. Нині впроваджуються нові комп’ютерні бібліотечні технології.

Р. І. Павленко

Стаття оновлена: 2003