Бібліотечні асоціації - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотечні асоціації

БІБЛІОТЕ́ЧНІ АСОЦІА́ЦІЇ – форма згуртування бібліотечних працівників для досягнення спільної мети. Б. а. можуть об’єднувати бібліотеч. працівників усієї країни, певних її регіонів або лише якогось типу б-к: університет., публіч., спец. тощо. У світі функціонують міжнародні, зокрема Міжнар. федерація бібліотеч. асоціацій, та національні Б. а. Діяльність Б. а. будується на принципах демократії, гласності, добровільності вступу і виходу, виборності та звітності кер-ва перед чл. асоціації. 1-а професійна орг-ція бібліотекарів створ. у США 1876 бібліотекознавцем М. Дьюї, у Великій Британії – 1877, у Японії – 1892, у Німеччині – 1900, у Франції – 1906. У Росії Т-во бібліотекознавства, яке виконувало функції асоціації, створ. 1908. Рос. бібліол. т-во – 1899 у С.-Петербурзі, Рос. бібліогр. т-во при Моск. ун-ті – 1900. В Україні 1911–30 функціонувало Одес. бібліогр. т-во при Новорос. ун-ті. Воно видавало «Известия Одесского библиографического общества» (1911–16), за часів рад. влади – «Записки Українського бібліографічного товариства в Одесі» (1928–30), завданням яких було розроблення бібліографії краю, питань історії, літературознавства.

1990 у світі діяло 76 міжнар. і 516 нац. бібліотеч., інформ. та архів. асоціацій. Б. а. в Україні з’явилися у 90-х рр. 20 ст. Саме тоді у бібліотеч. галузі відчувались кризові явища: скорочувалась кількість б-к, їх працівників, знижувався престиж бібліотеч. професії. Як реакція на ці процеси формувалися Б. а., т-ва та ін. об’єдн. працівників бібліотеч.-інформ. сфери. Асоціація б-к України (АБУ) створ. 1991 з ініціативи спеціалістів б-к мед., тех., навч. закладів та наук. установ – учасників Надзвичай. з’їзду бібліотекарів України. Президент АБУ – О. Онищенко. АБУ – некомерційна всеукр. орг-ція, яка на добровіл. засадах об’єднує б-ки та ін. установи й орг-ції, професійно пов’язані з бібліотеч. справою, а також ті, які сприяють її розвитку. Функціями її є захист юрид. і екон. прав б-к, визначення стратегії розвитку бібліотеч. справи в Україні та об’єднання б-к різних відомств для її реалізації, забезпечення рівних прав читачів на доступ до докум. інформації на основі використання можливостей сучас. техніки та інформ. технологій, підвищення ефективності н.-д., метод. та інформ.-бібліогр. роботи, розвиток міжнар. зв’язків б-к України, участь їх у міжнар. орг-ціях з питань бібліотеч. справи та інформатики. АБУ щорічно проводить міжнар., всеукр. наук., наук.-практ. конф., семінари, симпозіуми з усіх напрямів розвитку бібліотеч.-інформ. сфери. Від 1994 АБУ – постій. співорганізатор міжнар. наук. конф., які щорічно проводить НБУВ; організовує «круглі столи», обмін досвідом застосування нових інформ. технологій, підвищення кваліфікації бібліотеч. працівників, орг-ції їх безперерв. освіти. Важл. напрям діяльності АБУ – впровадження стандартів, норм професій. спілкування. АБУ зробила внесок у розробку Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про обов’язковий примірник документів»; «Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки» та ін. документів, що регламентують діяльність б-к.

1995 у Києві створ. Укр. бібліотечну асоціацію (УБА). Фундатори – В. Бабич, В. Навроцька, А. Корнієнко, В. Пашкова. До складу УБА увійшло 26 низових осередків, організ. у більшості областей та у великих наук. б-ках України. При УБА створ. секції за напрямами діяльності б-к: комплектування і зберігання бібліотеч. фондів, сучас. інформ.-бібліотеч. технологій, безперерв. біблітечно-інформ. освіти, бібліографічна, законодавства у сфері бібліотеч. справи та інформатизації, історії книжк. та бібліотеч. справи, соціології та психології бібліотеч. справи, краєзнав. роботи б-к, працівників публіч., дит., освітян., б-к ВНЗів. УБА проводить конф., семінари, зустрічі із зарубіж. фахівцями бібліотеч. сфери, організовує поїздки працівників за кордон з метою вивчення досвіду роботи б-к, впровадження нових інформ. технологій. Асоціація організувала наук.-практ. конф. «Бібліотека у демократичному суспільстві» (1995), «Бібліотечний громадський рух в Україні: стан, проблеми, перспективи» (1996), «Публічні бібліотеки: сучасність і майбутнє» (1997, 1998), всеукр. наук.-практ. конф. «Бібліотека. Інформація. Суспільство» (1998). УБА розробила «Маніфест про демократизацію бібліотек» (1995), «Кодекс етики бібліотекаря» (1996). Встановлено почесні відзнаки УБА: «За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства», «За відданість бібліотечній справі», «За внесок у бібліотечну освіту», «Бібліографічний посібник року», «За внесок у бібліотекознавство».

Від 2000 активно діє Укр. асоціація працівників б-к для дітей (засн. А. Кобзаренко та Н. Безручко). Чл. Асоціації є працівники б-к для дітей, а також усі, хто зацікавлений у розвитку цих установ. Вона систематично проводить заходи, спрямовані на підвищення ролі дит. б-к в отриманні дітьми знань, здобутті освіти, доступу до інформації, сприянні соц., духов. і морал. добробуту, здоровому фіз. і псих. розвитку дитини, вихованню патріотизму. Асоціація спільно з Дит. фондом України при підтримці Дит. фонду ООН, Всесвіт. ком-ту захисту дітей провела Всеукр. конкурс дит. творчості «Я і мої права»; щорічно проводить наради «Дитяча бібліотека, її соціальний статус і роль у вихованні особистості дитини». Створ. регіон. Б. а. в областях України (Харків. бібліотечне т-во, Асоціація сучас. інформ.-бібліотеч. технологій). Працюють також Б. а. укр. діаспори, зокрема у США від 1972 функціонує Т-во укр. бібліотекарів Америки (голова Ю. Добчанський).

Літ.: Бабич В. С., Пашкова В. С., Сошинська Я. Є. Професійні бібліотечні об’єднання: З історії створення та досвіду функціонування: Аналіт. огляд. К., 1995; Добко Т. В., Загуменна В. В. Засідання бібліографічної секції Української бібліотечної асоціації // БВ. 1996. № 5; Пашкова В. С. Національні бібліотечні асоціації: Виникнення та еволюція діяльності. К., 1997; Сенченко М. І. Асоціації, спілки, товариства, громадські ініціативи… // Вісн. Книжк. палати. 1997. № 2; Пашкова В. С. Теоретико-методологічний аналіз діяльності професійних бібліотечних об’єднань // БВ. 1998. № 4.

Т. В. Добко

Стаття оновлена: 2003