БІ́БРКА — місто Пере­мишлянського ра­йону Львівської області. Знаходиться за 32 км на Пд. Сх. від обл. центру, за 7 км від залізнич. ст. Великі Глібовичі, у долині р. Бібрка (ліва притока Дністра). Площа 3,9 км2. Насел. 3980 осіб (2001, складає 94,6 % до 1989), пере­важно українці (95 %), живуть також поляки, росіяни, євреї. Через місто проходять важливі транс­порт­ні шляхи Львів — Рогатин — Івано-Франківськ, Львів — Ходорів — Стрий. Корисні копалини: глина, пісок, вапняк. Вперше назва «Б.» згадується в Галиц.-Волин. літописі (1211) на по­значе­н­ня річки. Боберка (Б.) — місце поселе­н­ня бобрів, полюва­н­ня на яких було по­всюдним у Київ. Русі. За легендою, невеличке поселе­н­ня Б. заснував боярин Володислав Кормильчич, який зчинив бунт проти князя Данила Галицького й, від­ступаючи, залишив частину своїх воїнів на цьому місці. Згодом це поселе­н­ня стало називатися Б., зокрема та його частина, що на Сх. до ріки — Стара Б., на Зх. — Нова Б. Лише у 2-й пол. 18 ст. назва міста ви­значилася остаточно. 1420 Б. стає маєтністю польс. короля й належить до Львів. староства. Тоді ж Б. орендували окремі феодали, які платили у королів. казну кварту (четверта частина прибутків із цих земель). Неодноразово Б. ставала жертвою набігів турків і татар, від яких місто за­знавало значних руйнувань. 1469 Б. отримала Маґдебур. право. Жителі Б. радо вітали війська Б. Хмельницького, які 1648 про­йшли через місто. У 50–60-х рр. 17 ст. Б. пере­жила польс.-швед. війну, внаслідок якої в місті зі 150-ти будинків залишилося 26. Від 1772 — в складі Австро-Угор. імперії. Від 1790 — володі­н­ня графа А. Скарбка. Від 1866 — містечко Бережан. округи. На­прикінці 30-х рр. — поч. 40-х рр. 19 ст. у Б. працювало текс­тил. під­приємство мануфактур. типу. 1867 Б. стає повітовим містом. У Б. від­кривають 4-класну головну повітову школу, засновують протипожежну допомогу. У місті працювали цегел. завод, 3 млини, 2 гуральні. 1896 від­крито філію товариства «Просвіта» з центром у Львові. 1918 проголошено укр. владу, проводилася мобілізація молоді до УГА. 1929 у Б. створ. осередок Союзу українок (голова Ко­ординац. ради — М. Вітошинська, її заст. — О. Боднар). 1939–63 — райцентр Львів. обл. у складі УРСР. 30 червня 1941 у місті проголошено незалежну Укр. державу. Від липня 1944 знову встановлено рад. владу. 1988 створ. товариство «Громада», під­порядк. Львів. обл. від­діл. Укр. фонду культури. 1989 засн. загальноміське обʼ­єдн. Товариства української мови ім. Т. Шевченка, 1994 — осередок КУНу. У місті працює Вироб. управлі­н­ня магістрал. газо­проводів «Львівтранс­газ», рай. шляхове ремонтнобуд. упр., держлісгоп, дочірнє під­приємство «Полісинтез», колект. під­приємство «Ольвія», автомоб. під­приємства «Гонта» та «Лобода В», торг. під­приємство, «Торговий Дім» та ін. У місті — заг.-осв., муз. та спорт. школи, 2 б-ки, нар. дім «Просвіта»; лікарня, поліклініка; стадіон. Є кілька скверів. У місті діють 3 реліг. конфесії: УГКЦ, УПЦ КП, РКЦ. Видатні уродженці й жителі Б.: воїни УГА Ф. Гаврон, Ф. Костирка, В. Ярема, П. Охримович; графік З. Царик, поет І. Павліха, чл. УПА А. Парис, поетеса Уляна Кравченко, художник С. Костирка, арх. Б. Баран. У Б. неодноразово бував І. Франко.