Біґеляйзен Генрик - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біґеляйзен Генрик

БІҐЕЛЯ́ЙЗЕН Генрик (24. 10. 1855, м. Тлусте Заліщиц. пов., нині смт Товсте Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 01. 04. 1934, Львів) – літературознавець, етнограф, педагог. Д-р філософії (1882). Навч. у Львів. (1876–80), Мюнхен. та Ляйпциз. (1880–82) ун-тах. П’ятдесят років працював у держ. і приват. школах Львова. Автор наук. праць з історії польс. літ-ри 18–19 ст., зокрема монографій про Я. Кохановського, С. Трембецького, А. Міцкевича, В. Поля, Т. Лєнартовича, А. Фредро та ін. Підготував і видав із влас. передмовами твори в 4-х томах А. Міцкевича (1893) і А. Фредро (1894), 6 томів творів Ю. Словацького (1894), 10 томів В. Шекспіра (1895–97) у перекл. польс. мовою. Автор народознав. праць «Zadanie i metoda etnologji. Wg. Achelisa» (1885), «Najnowsze kierunki badaс mitologicznych» (1895) та ін., редагував «Бібліотеку польських книгарень у Львові» (1893–98), залишив спогади про І. Франка (1927). Вивчав укр. літ-ру, культуру, польс.-укр. стосунки в Галичині.

Пр.: Jan Kochanowski – Ksiąźę poetów. Poznań, 1884; «Pan Tadeusz» A. Mickiewicza – Studium estetyczno-literackie. Warszawa, 1884; Ilustrowane dzieje literatury polskiej. T. 1–5. Berlin; Vien, 1894–1908; Wiljam Szekspir – Próba charakterystyki. Lwów, 1897; Lirnik Mazowiecki. Lwów, 1913; Historia literatury poskiej w zarysie. Lwów, 1922; Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu Polskiego. Lwów, 1927; Wesele. Lwów, 1928; U kolebki – Przed ołtarzem – nad mogiłą. Lwów, 1929.

Літ.: S. Łempicki, J. Muszkowski, in. Henryk Biegeleisen. Lwów, 1936.

М. А. Вальо

Стаття оновлена: 2003