Бігунь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бігунь

БІГУ́НЬ – річка в Овруцькому районі Житомирської області та Лельчицькому районі Гомельської області (Білорусь), права притока Свидовця. Довж. 48 км, пл. бас. 390 км2. Ширина прибереж. охорон. зони 50 км. Бере початок побл. с. Бігунь Овруц. р-ну, на відрогах найвищої відмітки Житомир. обл., розташ. на Словечансько-Овруц. кряжі (316 м над р. м.). Долина трапецієподібна, шир. до 2 км, заболочена. Річище слабозвивисте, шир. до 8 м. Похил річки 0,6 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада – на поч. грудня, скресає у серед. березня. Долина Б. – місце масового гніздування багатьох рідкісних птахів (глухар, тетерук, лелека чорний); прилягає до Поліського природного заповідника.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2003