Бідзіля Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бідзіля Василь Іванович

БІДЗІ́ЛЯ Василь Іванович (23. 03. 1936, с. Сасове, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 09. 01. 1999, Київ) – археолог. Брат М. Бідзілі. Канд. істор. н. (1966). Закін. істор. ф-т Київ. ун-ту (1960). Того ж року побл. м. Гайворон Кіровогр. обл. уперше в Європі знайшов та дослідив центр чорної металургії слов’ян 6–7 ст. У 1960–89 працював в Ін-ті археології АН УРСР: 1966–68 – вчений секр., від 1971 – зав. відділу, 1975–89 – зав. лаб. фіз.-хім. методів дослідж. У 1969–74 – нач. Запоріз. археол. експедиції, що вивчала курганні пам’ятки Пд. України. Досліджено широковідомий скіф. цар. курган Гайманова Могила (1969–70). У 1975 організував і очолював до 1989 лаб. використання методів природн. наук в археології Ін-ту археології АН УРСР. 1989 створив наук.-вироб. кооператив «Археолог» і керував ним до 1995. Організовував археол. виставки, найпомітніші з яких відбулися в Запоріжжі (1976, 1989), Києві (1990). Вивчав історію землеробства, тваринництва та екологію археол. пам’яток різних періодів. Входив до автор. колективу кн. «Археологія Української РСР» (К., 1971– 75), 1-го тому «Історії Української РСР» (у 8 т., К., 1977).

Пр.: Залізоплавильні горна середини 1-го тис. н. е. на Південному Бузі // Археологія. 1963. Т. 15; Латенские традиции в черняховской культуре // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. К., 1970. Вып. 121; Сокровища курганов Запорожья. Уж., 1977; Історія культури Закарпаття на рубежі н. е. К., 1971; Стародавні металурги Українських Карпат. Уж., 1978; Чорна металургія території України 3 ст. до н. е. – 3 ст. н. е. К., 1982.

Літ.: До 60-річчя Василя Івановича Бідзілі // Археологія. 1996. № 4.

О. В. Курбан, Я. В. Сасін

Стаття оновлена: 2003