Бідзіля Василь Іванович
БІДЗІ́ЛЯ Василь Іванович (23. 03. 1936, с. Сасове, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл. — 09. 01. 1999, Київ) — археолог. Брат М. Бідзілі. Кандидат історичних наук (1966). Закін. істор. факультет Київ. університету (1960). Того ж року побл. м. Гайворон Кіровогр. обл. уперше в Європі знайшов та дослідив центр чорної металургії словʼян 6–7 ст. У 1960–89 працював в Інституті археології АН УРСР: 1966–68 — вчений секр., від 1971 — завідувач відділу, 1975–89 — зав. лаб. фіз.-хім. методів дослідж. У 1969–74 — нач. Запоріз. археол. експедиції, що вивчала курганні памʼятки Пд. України. Досліджено широковідомий скіф. цар. курган Гайманова Могила (1969–70). У 1975 організував і очолював до 1989 лаб. використання методів природн. наук в археології Інституту археології АН УРСР. 1989 створив наук.-вироб. кооператив «Археолог» і керував ним до 1995. Організовував археол. виставки, найпомітніші з яких відбулися в Запоріжжі (1976, 1989), Києві (1990). Вивчав історію землеробства, тваринництва та екологію археол. памʼяток різних періодів. Входив до автор. колективу кн. «Археологія Української РСР» (К., 1971– 75), 1-го тому «Історії Української РСР» (у 8 т., К., 1977).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Залізоплавильні горна середини 1-го тис. н. е. на Південному Бузі // Археологія. 1963. Т. 15; Латенские традиции в черняховской культуре // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. К., 1970. Вып. 121; Сокровища курганов Запорожья. Уж., 1977; Історія культури Закарпаття на рубежі н. е. К., 1971; Стародавні металурги Українських Карпат. Уж., 1978; Чорна металургія території України 3 ст. до н. е. — 3 ст. н. е. К., 1982.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
