Бідзіля Василь Іванович

БІДЗІ́ЛЯ Василь Іванович (23. 03. 1936, с. Сасове, нині Вино­градів. р-ну Закарп. обл. — 09. 01. 1999, Київ) — археолог. Брат М. Бідзілі. Кандидат історичних наук (1966). Закін. істор. факультет Київ. університету (1960). Того ж року побл. м. Гайворон Кіровогр. обл. уперше в Європі зна­йшов та дослідив центр чорної металургії словʼян 6–7 ст. У 1960–89 працював в Ін­ституті археології АН УРСР: 1966–68 — вчений секр., від 1971 — завідувач від­ділу, 1975–89 — зав. лаб. фіз.-хім. методів дослідж. У 1969–74 — нач. Запоріз. археол. екс­педиції, що ви­вчала курган­ні памʼятки Пд. України. Досліджено широкові­домий скіф. цар. курган Га­йманова Могила (1969–70). У 1975 організував і очолював до 1989 лаб. викори­ста­н­ня методів природн. наук в археології Ін­ституту археології АН УРСР. 1989 створив наук.-вироб. ко­оператив «Археолог» і керував ним до 1995. Організовував археол. ви­ставки, найпомітніші з яких від­булися в Запоріж­жі (1976, 1989), Києві (1990). Ви­вчав історію землеробства, тварин­ництва та екологію археол. памʼяток різних періодів. Входив до автор. колективу кн. «Археологія Української РСР» (К., 1971– 75), 1-го тому «Історії Української РСР» (у 8 т., К., 1977).

Пр.: Залізоплавильні горна середини 1-го тис. н. е. на Пів­ден­ному Бузі // Археологія. 1963. Т. 15; Латенские традиции в черняховской культуре // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. К., 1970. Вып. 121; Сокровища курганов Запорожья. Уж., 1977; Історія культури Закарпа­т­тя на рубежі н. е. К., 1971; Стародавні металурги Українських Карпат. Уж., 1978; Чорна металургія території України 3 ст. до н. е. — 3 ст. н. е. К., 1982.

Літ.: До 60-річчя Василя Івановича Бідзілі // Археологія. 1996. № 4.

О. В. Курбан, Я. В. Сасін

Завантажити статтю