Бідняк Григорій Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бідняк Григорій Прокопович

БІДНЯ́К Григорій Прокопович (21. 03. 1933, м. Марганець Дніпроп. обл.) – поет, прозаїк, видавець. Чл. НСПУ (1995). Закін. Дніпроп. ун-т (1980). Працював дир. Марганец. міської друкарні, видавн.-полігр. підпрва «Дніпро»; від 1995 – ген. дир. ЗАТ «Видавництво “Поліграфіст”»; від 2000 – гол. ред. г. «Літературне Придніпров’я». Поезії Б. притаманні любов до рідної землі, відчуття родового кореня, святинь свого народу, звернення до джерел нар. мудрості, пісенність. У романісповіді «Вінчальна ікона» (2002) ретроспективно простежуються складні процеси соц. і психол. змін у житті укр. селянства – від більшов. закабалення й нищення основ господарювання «розкуркуленнями», «голодоморами» тощо до сучас. антигуманіст. тенденцій пори лихоліття.

Тв.: Слово для спраглих. 1992; Шахтарчата. 1992; З Україною в серці. 1993; В стражданні та любові. 1994; Молитва перед іконою України. 1994; 99 елегій і одне життя. 1995; Всеумійко. 1995; Вивчаємо мову. 1999; Співаємо разом. 1995; Дума коло Дніпра. 1996; Прийде час. 1996; Під стягами волі. 1997; Місто скарбів. 1998; Пісня моя українська. 1998; Біль. 1999; Батькова криниця. 1999 (усі – Дніпропетровськ); Над безоднею болю. 2001; Бердянські зорі. 2002.

Літ.: Зобенко М. О. «Поету недобре мовчати...»: Лірика і сатира Григорія Бідняка // Літ. етюди. Дн., 1993; Снітко А. Ф. Криниця для спраглих // «З любові та муки»: Розповіді про літ-ру і письменників. Дн., 1994.

М. О. Зобенко

Стаття оновлена: 2003