Бідула Василь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бідула Василь

БІДУ́ЛА Василь (1868, с. Лапшин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 1925, там само) – майстер народної дерев’яної скульптури. Відтворив життя зх.-укр. селянства за часів Австро-Угор. імперії. Знайомство із Д. Січинським вплинуло на зростання політ. свідомості Б. Зображував переважно місц. селян. типаж: «Жінка з індичкою», «На ярмарок», «Селянин із телям», «Жінка пасе корову», «Жебраки» та ін. (всі твори Б. науковці датують кін. 19 ст.). Поєднував наївно-реалістичну образність із профес.-ремісничою майстерністю, успадкованою від осередків монастир. різьби, відомих на Зх. Поділлі від 17 ст. Невеликі постаті Б. вирішує фронтально, у повен зріст, ледь нахиленими вперед, традиційно використовуючи циліндрич. об’єм дерев’яного стовбура. Окремі скульптури завдяки їхній фіз. співмірності та стиліст.-образній спорідненості можна групувати в композиції, зокрема «Селянин з волами і возом» (інша назва – «Наймит у дорозі»). Майстер ретельно опрацьовував поверхню, старанно позначаючи фактуру різних тканин, шкури і хутра, орнаментацію деталей одягу, відтворював найдрібніші деталі (шви, ґудзики й латки). Автор окремих скульптур. робіт із каменю (надмогильні пам’ятники, монумент Марка Мурави). Створив пам’ятник Т. Шевченку – один із перших в Галичині (знищений у 20-і рр. 20 ст. польс. шовіністами). Найбільші колекції творів Б. зберігаються у НМЛ і у Львів. МЕХП.

Літ.: Будзан А. Ф. Різьба по дереву в західних областях України. К., 1960; Моздир М. І. Українська народна дерев’яна скульптура. К., 1980.

М. Р. Селівачов

Стаття оновлена: 2003